Малинов Олександр Павлов

МАЛИ́НОВ Олександр Па­влов (Малинов Александър Па­влов; 21. 04(03. 05). 1867, с. Пандаклія, нині Оріхівка Бол­град. р-ну Одес. обл. — 20. 03. 1938, Софія) — болгарський політичний діяч. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1891). Ви­їхав до Болгарії, працював суд­дею та прокурором у Пловдиві й Софії, за­ймався приват. адвокат. практикою. Від 1903 — голова Демократ. партії. 1901 і 1908–34 — депутат, 1931–34 — голова Нар. зі­бра­н­ня (парламенту); 1908–11, 1918, 1931 — премʼєр-міністр; водночас 1918 і 1931 — міністр закордон. справ Болгарії. Брав активну участь у проголошен­ні повної незалежності Болгарії (1908) та внесен­ні змін до Тирнов. кон­ституції (1911). У вересні 1918 уклав пере­мирʼя із країнами Антанти і за допомогою нім. військ придушив Владай. пов­ста­н­ня. 1922 заарешт. за звинуваче­н­ням у причетності до поразки Болгарії у 1-й світ. вій­ні, після держ. пере­вороту 1923 звільнений. Від 1924 пере­бував у легал. опозиції.

Завантажити статтю