Малиновський Андрій Едуардович
МАЛИНО́ВСЬКИЙ Андрій Едуардович (17(29). 03. 1884, містечко Ржищів Київ. губ., нині місто Київ. обл. — 18. 09. 1937, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1929), професор (1919). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1909), де відтоді й працював: від 1918 — приват-доцент Викладав 1910–12 у 7-й Київ. гімназії; від 1912 — у лаб. Ф. Пашена, П. Ланжевена (Франція); від 1919 — екстраординар. проф., засн. каф. фізики та фіз. лаб. Кам’янець-Поділ. укр. університету (нині Хмельн. обл.); 1923–37 — завідувач кафедри фізики Дніпроп. гірн. інституту та водночас проф. фізики Дніпроп. ІНО. Репрес. 1937 як «ворог народу», реабіліт. 1957. Наукові дослідження: атомна спектроскопія і квант. теорія випромінювання; електронна теорія металів; фізика горіння та вибухів; електронна теорія провідності металів, умови спалахування газів, сумішей, розповсюдження полум’я, ефект впливу електр. поля на процеси горіння; роль електронів у розповсюдженні полум’я. Засн. наук. школи електрон. теорії горіння та електропровідності низькотемператур. плазми.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О механическом импульсе при возникновении тока // Журн. Русского физ.-хим. об-ва. 1927; Опытное обоснование электронного характера металлической проводимости // Вісті Укр. НДІ фіз. хімії. 1929. Т. 2; Молекулярна фізика і тепло: Підруч. Дн., 1934.
Завантажити статтю
Людина 
