Костюченко Олекса
КОСТЮЧЕ́НКО Олекса (Олександр) (крипт. — О. К.; 1892, Харків — 1940, там само) — редактор, перекладач, журналіст. Сотник Армії УНР. У 1920-х рр. був коректором г. «Український сурмач», секр. ред. «Релігійно-наукового вісника», чл. видавництва «До світла», здійснював переклади реліг. творів українською мовою. Входив до складу редколегії (і певний час її очолював) таборового часопису «Наше життя» в Александрув-Куявському (побл. м. Торунь, Польща). Автор статей «Громада» («Український стрілець»), «Свято відродження нашої державности — свято відродження нашої національної церкви (1918–1923)» і «Большевики, Церква і наше завдання» («Релігійно-науковий вісник»), нарису «І мруть борці за правду і свободу...» («На руїнах»). Сприяв упорядкуванню укр. поховань у таборах Александрув-Куявський та Щипйорно (Польща), автор проекту пам’ятника у Щипйорно. 1923 вступив до Укр. госп. академії у Подєбрадах (Чехо-Словаччина, нині Чехія), здобув освіту агронома, працював у рільничих господарствах на Галичині. Після встановлення на Зх. Україні рад. влади вивезений до Харкова і розстріляний.
Рекомендована література
- Білон П. Спогади. Пітсбург, 1952. Ч. 1;
- Сидоренко Н. «Задротяне життя» українських часописів на чужині (1919–1924). К., 2000;
- Її ж. Костюченко Олекса (Олександр) // Укр. журналістика в іменах. Л., 2001. Вип. 8.
Завантажити статтю
