Київський національний університет технологій та дизайну

КИ́ЇВСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т ТЕХНОЛО́ГІЙ ТА ДИЗА́ЙНУ  — вищий навчальний заклад. Засн. 1930 на базі каф. технології шкіри Київ. політех. інституту як Київ. інститут шкіряної промисловості. Від 1944 — Київ. технол. інститут легкої промисловості, від 1992 — Держ. академія легкої промисловості України, від 1999 — Київ. держ. (від 2001 — нац.) університет технологій та дизайну. Нині у структурі — факультети дизайну (каф.: графіки та нарис. геометрії, дизайну, дизайну інтер’єру і меблів, рисунка та живопису, філософії та культурології, худож. моделювання костюма), технології легкої промисловості (каф.: інформ. технологій проектування, ергономіки і проектування одягу, конструювання та технології виробів із шкіри, матеріалознавства та технології переробки текстил. волокон, педагогіки, тепломасообмін. процесів, технології та конструювання швей. виробів, технології трикотаж. виробництва, іноз. мов, укр. і рос. мов), технол. обладнання та систем упр. (каф.: автоматизації та комп’ютер. систем, електроніки та електротехніки, електромех. систем, інж. механіки, інформатики, машин легкої промисловості, метрології, стандартизації та сертифікації, політології та соціології, техноген. безпеки), хім. технологій (каф.: пром. фармації, фізики, вищої математики, опоряджув. виробництва, технології шкіри та хутра, українознавства), інж.-екон. (каф.: маркетингу, економіки, обліку і аудиту), ринк., інформ. та інновац. технологій (Черкаси); Інститути післядиплом. освіти, довузів., прискореної, індивід. підготовки, заоч. та дистанц. освіти, Гол. НДІ метрології і сертифікації та упр. якістю; коледж у Києві, Львів. коледж легкої промисловості, Черніг. пром.-екон. коледж; наук. бібліотека (див. Бібліотека Київського національного університету технологій та дизайну). Спеціальності та спеціалізації: дизайн (одягу, текстильний, інтер’єру та меблів); художнє моделювання; теорія та історія дизайну і декор.-приклад. мистецтва; інформ. технології і проектування; швейні вироби; конструювання та технологія взуття і шкіргалантерей. виробів; прядіння натурал. і хім. волокон; технологія та дизайн тканин і трикотажу; профес. навчання (технологія текстил. і легкої промисловості); обладнання легкої промисловості та побут. обслуговування; електронні системи; метрологія та вимірюв. техніка; електропобут. техніка; якість, стандартизація та сертифікація; автоматиз. упр. технол. процесами; комп’ютерно-інтегр. технол. процеси і виробництва; хім. технологія і обладнання опоряджув. виробництва; технологія переробки пластмас і еластомерів; технологія обробки шкіри та хутра; технологія хім. волокон; тех. електрохімія; технологія фармацевт. препаратів; облік і аудит; фінанси; економіка підприємства; маркетинг; менеджмент організацій; екон. кібернетика. Аудиторії та лабораторії оснащено сучас. технол. обладнанням, лаборатор. устаткуванням, комп’ютер. технікою. Професор.-викладац. склад — бл. 800 осіб: 28 академік і чл.-кор. галуз. академій, 125 проф. і д-рів н., 385 доц. і канд. н., 8 засл. діячів н. і т. України, 12 засл. працівників нар. освіти України. В Університеті навчаються бл. 12 тис. студентів. При студент. клубі функціонують театр-студія «Без гриму», ансамблі естрад. танцю «БУМ», бального танцю «Ритм», сх. танцю «Махасен», вокал. ансамбль «Smile». Діє студент. будинок моди. Від 1999 виходить «Вісник Київського національного університету технологій та дизайну». Серед відомих науковців — В. Анохін (1963–73 — ректор), В. Барсуков, Микола Березненко та Сергій Березненко, О. Бурмістенков, В. Васильченко, В. Вельмін, О. Волков (2003–10 — ректор), Д. Головко (1986–2003 — ректор), А. Гречан, В. Журавський, П. Задерей, Анатолій та Микола Зенкіни, Б. Злотенко, В. Ірклей, Г. Іспірян, М. Казанський, В. Кострицький, Р. Луцик, Ю. Ментковський, В. Нестеров, Б. Піпа, Ю. Скрипник, М. Соколов, В. Товт, О. Хом’як, А. Цатурянц, О. Чубукова, Л. Шатіхін, Володимир і Юрій Щербані, О. Юдін. Від 2010 ректор — проф., д-р екон. н. І. Грищенко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю