Кудлаївська культура
КУДЛА́ЇВСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура Полісся доби мезоліту. Датована 8–6 тис. до н. е. Виокремлена за характер. памʼятками, виявленими в місцях розкопок: Кудлаївка, Таценки, Селище, Коржі, Кухарі, Мартиновичі, Броди, Люботинь ІІІ, Криниця, Поляни та ін. на тер. Волин., Рівнен., Житомир., Київ., Черніг. обл. Визначал. для К. к. є дрібні кремʼяні пластинки та вістря з притупленим краєм, які вкладали у пази кістяних наконечників стріл і метал. списів. Техніка розколювання кременю — відщепова мікроліт. (скребачки, різці, сокири на відщепах). Насел. цієї культури полювало на лісових копит. тварин (тур, лось, олень, кабан) за допомогою лука, займалося рибальством. Вона генетично повʼязана із сусід. зх. культурами: коморниц. (Польща) та Дювенсі (Пн. Німеччина). К. к. сформувалася у бас. Припʼяті на поч. мезоліту, а у 2-й його пол. поступилася місцем яніславицькій культурі.