Кудлаївська культура

КУДЛА́ЇВСЬКА КУЛЬТУ́РА  — археологічна культура Полісся доби мезоліту. Датована 8–6 тис. до н. е. Виокремлена за характер. пам’ятками, виявленими в місцях розкопок: Кудлаївка, Тацен­ки, Селище, Коржі, Кухарі, Мар­тиновичі, Броди, Люботинь ІІІ, Криниця, Поляни та ін. на тер. Волин., Рівнен., Житомир., Київ., Черніг. обл. Визначал. для К. к. є дрібні крем’яні пластинки та вістря з притупленим краєм, які вкладали у пази кістяних наконечників стріл і метал. списів. Техніка розколювання кременю — відщепова мікроліт. (скребачки, різці, сокири на відщепах). Насел. цієї культури полю­ва­ло на лісових копит. тварин (тур, лось, олень, кабан) за допомогою лука, займалося рибаль­ством. Вона генетично пов’язана із сусід. зх. культурами: коморниц. (Польща) та Дювенсі (Пн. Німеч­чина). К. к. сформувалася у бас. Прип’яті на поч. мезоліту, а у 2-й його пол. поступилася місцем яніславицькій культурі.

Літ.: Зализняк Л. Л. Мезолит Юго-Восточного Полесья. 1984; Його ж. Пе­редісторія України X–V тис. до н. е. 1998 (обидві — Київ).

Л. Л. Залізняк

Рекомендована література

1. Зализняк Л. Л. Мезолит Юго-Восточного Полесья. 1984;
   Google ScholarInternet
2. Його ж. Пе­редісторія України X–V тис. до н. е. 1998 (обидві – Київ).
   Google ScholarInternet

завантажити статтю