Кудлаївська культура
КУДЛА́ЇВСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура Полісся доби мезоліту. Датована 8–6 тис. до н. е. Виокремлена за характер. пам’ятками, виявленими в місцях розкопок: Кудлаївка, Таценки, Селище, Коржі, Кухарі, Мартиновичі, Броди, Люботинь ІІІ, Криниця, Поляни та ін. на тер. Волин., Рівнен., Житомир., Київ., Черніг. обл. Визначал. для К. к. є дрібні крем’яні пластинки та вістря з притупленим краєм, які вкладали у пази кістяних наконечників стріл і метал. списів. Техніка розколювання кременю — відщепова мікроліт. (скребачки, різці, сокири на відщепах). Насел. цієї культури полювало на лісових копит. тварин (тур, лось, олень, кабан) за допомогою лука, займалося рибальством. Вона генетично пов’язана із сусід. зх. культурами: коморниц. (Польща) та Дювенсі (Пн. Німеччина). К. к. сформувалася у бас. Прип’яті на поч. мезоліту, а у 2-й його пол. поступилася місцем яніславицькій культурі.
Літ.: Зализняк Л. Л. Мезолит Юго-Восточного Полесья. 1984; Його ж. Передісторія України X–V тис. до н. е. 1998 (обидві — Київ).
Л. Л. Залізняк
Рекомендована література
- Зализняк Л. Л. Мезолит Юго-Восточного Полесья. 1984;
- Його ж. Передісторія України X–V тис. до н. е. 1998 (обидві – Київ).