КИ́ЇВСЬКИЙ РЕСПУБЛІКА́НСЬКИЙ СЕМІНА́Р З ІСТО́РІЇ МАТЕМАТИ́ЧНИХ НАУ́К Перше засі­да­н­ня від­булося 26 лютого 1956 з ініціативи Б. Гнєденка та за сприя­н­ня Й. Погребиського при Ін­ституті математики АН УРСР. Головою обрали Й. Штокала. Того ж року заслу-хано 10 доповід­ей учених з Києва, Москви, Одеси й Чернівців, а 1957 окремі учасники Семінару ви­ступили на 3-му Всесоюз. зʼ­їзді математиків. Від 1963 Семінар працював при ново­створ. секторі історії природо­знавства Ін­ституту історії АН УРСР. Присвяч. ви­вчен­ню історії вітчизн. математики, механіки та суміж. з ними наук, фундам. напрямів світ. матем. думки, роз­роблен­ню наук. питань і понять, огляду творчості ві­домих учених та наук. установ, історії матем. освіти, обговорен­ню філософії та методології науки. До 1987 на засі­да­н­нях Семінару пред­ставили понад 400 наук. доповід­ей та дисертац. дослідж., його учасники захистили 7 доктор. і 40 канд. дис., видали понад 1000 праць (серед них і кілька фундам. моно­графій) з історії та методології математики й механіки. Видавн. доробком став вип. «Історико-математичного збірника» (1959), присвяч. ювілеям Л. Ейлера та О. Ляпунова (пізніше ви­йшло ще 4 вип. зб.), а від 1962 виходять «Нариси з історії природо­знавства і техніки». З ініціативи учасників Семінару створ. колективну моно­графію «История отечествен­ной математики» (у 4-х т., у 5-ти кн., К., 1966–70), що від­знач. меда­л­лю ім. А. Койре (1971). Від 1986 Семінар діяв при від­ділі історії науки і техніки Центру дослідж. наук.-тех. потенціалу та історії науки АН УРСР. 1987 реорганіз. у Всеукр. семінар з історії науки і техніки (під керівництвом Ю. Храмова).