Київський Свято-Троїцький Іонинський чоловічий монастир УПЦ МП
КИ́ЇВСЬКИЙ СВЯ́ТО-ТРО́ЇЦЬКИЙ ІО́НИНСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1866 при дерев’яній церкві на честь Святої Трійці (1864) як скит в урочищі Звіринець ієромонахом Іоною (Мірошниченком), який і керував ним до 1899. Значну пожертву на розбудову обителі дала дружина київ. генерал-губернатора, княгиня К. Васильчикова. Тут діяли притулок для 30-ти сиріт, школа та лікарня. 1871 побудовано муров. Свято-Троїц. храм (освяч. 1872), а при ньому 1897 — пн. вівтар Усіх святих (арх. В. Ніколаєв; освяч. 1900). У 1918 монастир. будівлі зазнали пошкоджень через пожежу в артилер. погребах Київ. фортеці. 1927 обитель закрито, 1928 заарештовано настоятеля — архімандрита Ювеналія. На тер. монастиря розташовувалися почергово дит. колонія, фабрич. гуртожиток, склади і майстерні. Водночас, не бажаючи залишати обителі, 214 її насельників організували на тер. монастиря церк.-робітн. артіль «Праця», але 1934 Свято-Троїц. храм був закритий, а архімандрита Іова та кілька десятків монахів вислано в Казахстан. 1942, під час нім. окупації, чернече життя відродилося під опікою архімандрита Ігнатія, однак 1949 братію монастиря переведено до Києво-Печер. Свято-Успен. лаври, а його тер. віддано Ботан. саду АН УРСР. Від 1991 обитель відновлено. 1993 нетлінні мощі засн. монастиря, ігумена Іони, які 1966 були перенесені з пошкодж. склепу на Звіринец. кладовище, повернуто до Свято-Троїц. храму. При монастирі діють Спасо-Преображен. скит у с. Нещерів (Обухів. р-ну Київ. обл.; засн. 2004) і видавн. відділ, що випускає «Ионинский листок» (від 1998) та молодіж. ж. «Отрок.ua» (від 2000). Для допомоги хворим дітям і сиротам засн. Братство преподобного Іони Київського (2005). Святиня монастиря — ікона Божої Матері «Троєручиця» (1852). Настоятель від 1999 — єпископ Обухівський Іона (Черепанов). Кількість насельників — 15 осіб, з них 8 священиків, 5 дияконів і 2 ченці.
Фотоілюстрації
