ІО́НА (Мірошниченко Іван Па­влович; у схимі — Петро; 1802, посад Крюків Кременчуцького пов. Полтавської губ., нині у складі м. Кременчук Полтавської обл. — 09(22). 01. 1902, Київ) — церковний діяч РПЦ. Упродовж восьми років був учнем від­людника Серафима Саровського, за його ж на­становою 1836 став послушником Брянської Біл­обережньої пустині, де 1843 прийняв чернечий постриг, а 1845 був рукопокладений у сан ієродиякона. Від 1851 — у Києві в Микільському монастирі. 1858 у Катерининському Грецькому монастирі рукопокладений на ієромонаха, 1860 пере­ведений до Видубицького монастиря, при якому 1862 в ур­очищі Звіринець заснував Троїцький скит, що 1866 ви­окремився у Київський Свято-Троїцький Іонинський монастир, яким І. керував до 1899 (від 1872 — у сані ігумена). Також опікувався від­новле­н­ням Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, настоятелем якого у сані архімандрита був 1886–99. Синод УПЦ МП причислив І. 1996 до лику святих.