Малишко Анастасія Людвіґівна

МАЛИ́ШКО Анастасія Людвіґівна (03(15). 04. 1894, містечко Обухів, нині місто Київ. обл. — 1977, м. Че­лябінськ, РФ) — співачка (сопрано). Навч. у Муз.-драм. школі ім. М. Лисенка (Київ, 1911–15; кл. О. Муравйової), Київ. консерваторії (1917–18; кл. О. Шперлінг). Удосконалювала майстерність у О. Саліної (Москва, 1915). Дебютувала 1915 партією Пажа в опері «Гуґеноти» Дж. Мейєрбера. 1915–17 — солістка опери С. Зи­міна (Москва); 1917–18 — Театру М. Садовського; від 1919 — Театру муз. драми (обидва — Київ); 1923–28 — Київ. опери; 1928–29 — Муз. театру ім. К. Станіслав­ського (Москва); 1929–33 — Держ. робітн. театру (Дніпропетровськ, нині Дніпро); 1933–37 — Вінн. опери; від 1937 — солістка Радіо­комітету у м. Сталіно (нині Донецьк). Під час 2-ї світової війни виступала у концерт. бригадах. 1942 закінчила артист. діяльність. Партії: Наталка, Терпилиха («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Панночка («Вій» М. Кропив­ницького), Хотина («Сорочинський яр­ма­рок» М. Мусоргського), Тетяна, Лі­за («Євге­ній Онєгін», «Пікова дама» П. Чай­ковського), Золотий півник, Купа­ва («Зо­лотий півник», «Снігуронька» М. Рим­сь­кого-Корсакова), Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна), Тоска (однойм. опера Дж. Пуччіні).

Завантажити статтю