Кириленко Андрій Павлович
КИРИЛЕ́НКО Андрій Павлович (26. 08(08. 09). 1906, м. Алексєєвка Воронез. губ., нині Бєлгород. обл., РФ — 12. 05. 1990, Москва) — радянський і партійний діяч. Двічі Герой Соц. Праці (1966, 1976). Державні нагороди СРСР. Від 1925 працював на підприємствах Воронез. губ. і у шахтах Донбасу; 1929–30 — на комсомол., рад. і кооп. роботах. Закін. Рибін. авіац. інститут (Ярослав. обл., РФ, 1936). Відтоді — інж.-конструктор Запоріз. моторобуд. заводу; від 1938 — на парт. роботі: 1939–41 і 1944–47 — 2-й секр. Запоріз. обкому партії; 1941–42 — чл. Військ. ради 18-ї армії Пд. фронту; 1942–44 — уповноважений Держ. комітету оборони СРСР на авіац. заводі в Москві; 1947–50 — 1-й секр. Микол., 1950–55 — Дніпроп., 1955–62 — Свердлов. (РФ) обкомів партії; 1962–66 — 1-й заступник голови бюро ЦК КПРС по РРФСР; 1966–82 — секр. ЦК і чл. політбюро КПРС. Депутат ВР УРСР (1947–55) і СРСР (1950–82). Від 1982 — персон. пенсіонер союз. значення.
Рекомендована література
- Андрей Павлович Кириленко: Некролог // Правда. 1990, 15 мая.