Кириленко Андрій Павлович
КИРИЛЕ́НКО Андрій Павлович (26. 08(08. 09). 1906, м. Алексєєвка Воронезької губ., нині Бєлгородської обл., РФ — 12. 05. 1990, Москва) — радянський і партійний діяч. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1966, 1976). Державні нагороди СРСР. Від 1925 працював на підприємствах Воронезької губернії і у шахтах Донбасу; 1929–30 — на комсомольських, радянських і кооперативних роботах. Закінчив Рибінський авіаційний інститут (Ярославська обл., РФ, 1936). Відтоді — інженер-конструктор Запорізького моторобудівного заводу; від 1938 — на партійній роботі: 1939–41 і 1944–47 — 2-й секретар Запорізького обкому партії; 1941–42 — член Військової ради 18-ї армії Південного фронту; 1942–44 — уповноважений Державного комітету оборони СРСР на авіаційному заводі в Москві; 1947–50 — 1-й секретар Миколаївського, 1950–55 — Дніпропетровського, 1955–62 — Свердловського (РФ) обкомів партії; 1962–66 — 1-й заступник голови бюро ЦК КПРС по РРФСР; 1966–82 — секретар ЦК і член політбюро КПРС. Депутат Верховної Ради УРСР (1947–55) і СРСР (1950–82). Від 1982 — персональний пенсіонер союзного значення.