Мальцев Веніамін Миколайович

МА́ЛЬЦЕВ Веніамін Миколайович (11. 07. 1931, с. Вороватка Горьков., нині Нижньогород. обл., РФ — 11. 06. 1986, м. Красний Луч, нині Хрустальний Луган. обл.) — письменник. Член СП СРСР (1972). Закін. Ленінгр. гірн. інститут (нині С.-Пе­тер­­бург, 1954) та Літ. інститут у Москві (1968). Жив і працював на шахті в Красному Лучі. Дебютував 1953 оповіданням «Первый глухарь» у ленінгр. г. «Смена». Писав російською мовою повісті й оповідання, нариси і ліричні мініатюри. Твори М. присвяч. здебільшого життю і праці шахтарів Донбасу, який він вважав своєю другою батьківщиною. Товаришував і листувався з письменником В. Титовим.

Тв.: Родная земля. Лг., 1961; Если верить. Д., 1966; Подземные грозы. Д., 1971; Нелегкие хлеба. Д., 1977; Старая любовь. Д., 1980; Подземные грозы. Д., 1981; Пора сенокосов. Д., 1985; Лес­­ные диковины. Д., 1989 (спів­авт.).

Н. В. Кабанець

Основні твори

Родная земля. Лг., 1961; Если верить. Д., 1966; Подземные грозы. Д., 1971; Нелегкие хлеба. Д., 1977; Старая любовь. Д., 1980; Подземные грозы. Д., 1981; Пора сенокосов. Д., 1985; Лес­­ные диковины. Д., 1989 (спів­авт.).

завантажити статтю