Малюк Григорій Вікторович

МАЛЮ́К Григорій Вікторович (24. 11(за паспортом — 23. 09). 1948, с. Качанівка Хмільн. р-ну Вінн. обл. — 22. 08. 2008, Харків) — промисловець, організатор оборон­ної промисловості України. Чоловік Л. Малюк. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Закін. Харків. авіац. ін­ститут (1972), працював у ньому (до 1973); у 1973–77 — на комсомол. роботі у Харкові; 1977–92 — на керів. посадах на харків. заводі «Електро­прилад»; 1992–97 — за­ступник голови Харків. облдерж­адміністрації; 1997–2001 — ген. дир. З-ду ім. В. Малишева, водночас — в. о. заст. міністра машинобудува­н­ня, військ.-пром. комплексу й конверсії України; 2001–08 — ген. дир. ТОВ «Українська технологічна компанія “Скіф”» (обидва — Харків). М. брав без­посередню участь у роз­роблен­ні, виробництві й екс­плуатації автомат. систем керува­н­ня ракетно-косміч. комплексами, а також між­континентал. балістич. ракетами Р-36М (ракета «Сатана», ракета-носій «Дні­про») і УР-100Н (ракета «Стилет»). Серед найвагоміших досягнень у період роботи на заводі «Електро­прилад» — роз­робле­н­ня систем керува­н­ня ракети-носія «Циклон», ракети-носія надважкого класу «Енергія», важких косміч. апаратів (модулів «Квант», «Кри­стал», «Природа», «Спектр» для станції «Мир») та унікал. системи автомат. стикува­н­ня для орбітал. обʼєктів, від­працьов. на декількох поколі­н­нях рад. орбітал. станцій. Під його керівництвом З-д ім. В. Малишева ви­йшов з екон. кризи, забезпечивши рекордну кількість виготовлених танків, а також завдяки конт­рактам з пред­ставниками Паки­­стану збільшено обʼєм виробництва.

Завантажити статтю