Малюк Григорій Вікторович
МАЛЮ́К Григорій Вікторович (24. 11(за паспортом — 23. 09). 1948, с. Качанівка Хмельн. р-ну Вінн. обл. — 22. 08. 2008, Харків) — промисловець, організатор оборонної промисловості України. Чоловік Л. Малюк. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Закін. Харків. авіац. інститут (1972), працював у ньому (до 1973); у 1973–77 — на комсомол. роботі у Харкові; 1977–92 — на керів. посадах на харків. заводі «Електроприлад»; 1992–97 — заступник голови Харків. облдержадміністрації; 1997–2001 — ген. дир. З-ду ім. В. Малишева, водночас — в. о. заст. міністра машинобудування, військ.-пром. комплексу й конверсії України; 2001–08 — ген. дир. ТОВ «Українська технологічна компанія “Скіф”» (обидва — Харків). М. брав безпосередню участь у розробленні, виробництві й експлуатації автомат. систем керування ракетно-косміч. комплексами, а також міжконтинентал. балістич. ракетами Р-36М (ракета «Сатана», ракета-носій «Дніпро») і УР-100Н (ракета «Стилет»). Серед найвагоміших досягнень у період роботи на заводі «Електроприлад» — розроблення систем керування ракети-носія «Циклон», ракети-носія надважкого класу «Енергія», важких косміч. апаратів (модулів «Квант», «Кристал», «Природа», «Спектр» для станції «Мир») та унікал. системи автомат. стикування для орбітал. об’єктів, відпрацьов. на декількох поколіннях рад. орбітал. станцій. Під його керівництвом З-д ім. В. Малишева вийшов з екон. кризи, забезпечивши рекордну кількість виготовлених танків, а також завдяки контрактам з представниками Пакистану збільшено об’єм виробництва.