Мамонтов Віктор Іванович
МА́МОНТОВ Віктор Іванович (03. 09. 1937, с. Борисовка, нині смт Бєлгород. обл., РФ) — журналіст, письменник, громадський діяч. Батько Е. Мамонтової. Член НСЖУ (1960), Міжнар. асоц. письменників баталістів і мариністів (1998). Заслужений працівник культури Молдови (1980) та України (1989). Лауреат всеукр. літ. премій «В ім’я добра» ім. С. Олійника (2008), «Гілка золотого каштана» (2009), міжнар. літ. премії ім. К. Симонова (2008). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Державні нагороди Білорусі, Угорщини, Ізраїлю. Закін. факультет журналістики Львів. вищого військ.-політ. училища (1963). Відтоді — військ. кор. низки дивізіон. окруж. газет (Узбекистан, Казахстан); 1986–91 — відп. ред. г. «Защитник Родины» Одес. військ. округу; від 1992 — заступник гол. ред. г. «Одеські вісті». Автор понад 30-ти книг поезії, прози, публіцистики. Жанри: повість, оповідання, новела, нарис; лірика, сатира та гумор. Тематика переважно військ.-патріот. та соц. спрямування. Твори М. друкували в Білорусі, Болгарії, Казахстані, Угорщині. Окремі його вірші покладені на музику композиторами України та Росії. Бере активну участь у суспільно-політ. діяльності, волонтер. русі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Мотив судьбы. О., 1991; Дідусеві казки. О., 2008; На качелях лета. О., 2011; Чур меня. О., 2014; Такая выпала судьба. О., 2016; Ходите чаще на Привоз. О., 2016; Любить возможно лишь одну. О., 2016; Капитан Степь уходит в разведку. 3-е изд. Минск, 2017 (співавт.); Солдаты не плачут. О., 2017.
Завантажити статтю
Людина 
