Мамонтов Віктор Іванович

Визначення і загальна характеристика

МА́МОНТОВ Віктор Іванович (03. 09. 1937, с. Борисовка, нині смт Бєлгород. обл., РФ) — журналіст, письмен­ник, громадський діяч. Батько Е. Мамонтової. Член НСЖУ (1960), Між­нар. асоц. письмен­ників баталістів і мариністів (1998). Заслужений працівник культури Молдови (1980) та України (1989). Лауреат всеукр. літ. премій «В імʼя добра» ім. С. Олійника (2008), «Гілка золотого каштана» (2009), між­нар. літ. премії ім. К. Симонова (2008). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Державні нагороди Білорусі, Угорщини, Ізраїлю. Закін. факультет журналістики Львів. вищого військ.-політ. училища (1963). Від­тоді — військ. кор. низки дивізіон. окруж. газет (Узбеки­стан, Казах­стан); 1986–91 — відп. ред. г. «Защитник Родины» Одес. військ. округу; від 1992 — за­ступник гол. ред. г. «Одеські вісті». Автор понад 30-ти книг поезії, прози, публіцистики. Жанри: повість, оповіда­н­ня, новела, нарис; лірика, сатира та гумор. Тематика пере­важно військ.-патріот. та соц. спрямува­н­ня. Твори М. друкували в Білорусі, Болгарії, Казах­стані, Угорщині. Окремі його вірші покладені на музику композиторами України та Росії. Бере активну участь у су­спільно-політ. діяльності, волонтер. русі.

Тв.: Мотив судьбы. О., 1991; Дідусеві казки. О., 2008; На качелях лета. О., 2011; Чур меня. О., 2014; Такая выпала судьба. О., 2016; Ходите чаще на Привоз. О., 2016; Любить возможно лишь одну. О., 2016; Капитан Степь уходит в ра­зведку. 3-е изд. Минск, 2017 (спів­­авт.); Солдаты не плачут. О., 2017.

В. С. Снятовський

Завантажити статтю