Мамчур Степан Якимович
Визначення і загальна характеристика
МА́МЧУР Степан Якимович (09. 01. 1916, с. Лучиці, нині Сокал. р-ну Львів. обл. — 10. 05. 1977, ст. Всехсвятська Перм. обл., РФ, 2000 перепохов. у м. Ірпінь Київ. обл.) — учасник національно-визвольного руху. Здобув середню освіту. Брав активну участь у діяльності товариства «Просвіта», став чл. ОУН. За зберігання націоналіст. літ-ри 1935 заарешт. польс. владою, незабаром звільнений. Зі встановленням 1939 на тер. Зх. України рад. влади перейшов на нелегал. становище. Після 2-ї світової війни легалізувався під чужим прізвищем, продовжував націоналіст. діяльність, зокрема був зв’язковим між різними групами ОУН. 1955 переїхав до Ірпіня. 1957 заарешт. і засудж. до 10-ти р. таборів. Покарання відбував у Мордовії (РФ). У серед. 1960-х рр. митрополитом Йосифом Сліпим висвяч. на диякона. Разом із ним відправляв богослужіння, конспектував проповіді митрополита. Відмовився співпрацювати з табір. адміністрацією та відкрито засудити націоналізм. 1967 засудж. ще до 15-ти р. таборів. Переведений у табір в Перм. обл., де спілкувався з І. Світличним, Є. Сверстюком, С. Глузманом та ін. Підписував листи-звернення до вищого керівництва СРСР про нестерпні умови утримання, 1975 перейшов на статус політв’язня. Помер у таборі.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
