Глузман Семен Фішельович
ГЛУ́ЗМАН Семен Фішельович (10. 09. 1946, Київ) — лікар-психіатр, громадський діяч, поет. Син Фішеля, брат Данила Глузманів. Закінчив Київський медичний інститут (1970). Працював лікарем. У 1971 здійснив заочну експертизу у справі П. Григоренка, довівши незаконність застосованих проти нього методів психіатричного лікування. 1972 заарештований органами КДБ за звинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді і засуджений до 7-ми років таборів та 3-х років заслання в Сибір. Від 1982 працював на виробництві; від 1985 — лікарем; від 1990 — директор Українсько-американського бюро захисту прав людини. Засновник і відповідальний секретар Асоціації психіатрів України (від 1991). Засновник Центру реабілітації та вивчення жертв воєн і тоталітарних режимів (1995). Член Американського товариства психіатрів (1979), Королівського коледжу психіатрів Великої Британії (1980), Канадської психіатричної асоціації (1981), Товариства психіатрів і неврологів Німеччини (1990). У 1977 одній з клінік м. Сен-Дені (Франція) присвоєно ім’я Г. Автор низки праць з питань психіатричної етики, прав людини, а також зб. поезій «Псалмы и скорби» (Х., 1994).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пособие по психиатрии для инакомыслящих. Нью-Йорк, 1975 (співавтор); Згода в психіатрії: Виступ на Всесвітньому конгресі з біоетики, Амстердам, 1991 // Український оглядач. 1992. № 10.
Рекомендована література
- «...Дорогою долі, дорогою болю...»: Дивна, дика професія — опір злу: [Інтерв’ю з С. Ф. Глузманом] // Україна. 1990. № 33;
- Диссидент, вернувшийся в холод: Интервью Ю. Константинова с С. Глузманом // Киевские новости. 1995, 3 нояб.;
- Антонюк З. Феномен Глузмана та громадянське суспільство України // Дух і Літера. 1998. № 3–4.
Завантажити статтю
Людина 
