Маненко Павло Антонович

МАНЕ́НКО Павло Антонович (16. 01. 1881, х. Омельничок Кременчуц. пов. Полтав. губ., нині с. Обознівка Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — ?) — культурно-освітній діяч, сходо­знавець. Походив із козац. роду. Був першим учителем церк.-парафіял. школи, від­критої 1900 у рідному селі. Потім працював бухгалтером в упр. Катеринин. залізниці. Належав до катерино­слав. організації УСДРП (нині Дні­про), а після її реорганізації уві­йшов до ТУП. Під час рев. подій 1905–07 опинився на Кубані. Ві­ді­грав негативну роль на судовому процесі над лідером кубан. товариства «Просвіта» С. Ерастовим, обвинуваченого в зберіган­ні в кіосках товариства «Просвіта» забороненої літ-ри (1907). Пізніше працював у київ. книгарні «ЛНВ». За оцінкою Ю. Тищенка-Сірого, не виправдав сподівань, які на нього покладали, і створював більше клопоту, ніж допомагав (лист М. Грушевському від 24 лютого 1909). У листі І. Джиджори М. Грушевському від 20 серпня 1909 він фігурує як призвідник скандалу, спричине­­ного публікацією в «ЛНВ» оповіда­н­ня М. Жука «Дора». Бл. 1913 повернувся до Катеринослава. Член катеринослав. і мануйлів. т-в «Просвіта». 2 листопада 1914 обраний чл. ради катеринослав. товариства «Просвіта». Брав участь у проектах з вид. книг А. Кащенка в засн. на паях видавництві «Запоріж­жя» (вдалося випустити лише кн. «З Дні­пра на Дунай», на­ступну кн. «Зруйноване гніздо» не допущено до друку військ. цензурою). За спогадами В. Біднова, М. благав А. Кащенка написати «Оповідан­ня про славне Військо Запорозь­ке низове». На­прикінці 1915 М. був під­даний обшуку й заарешт. як актив. чл. катеринослав. товариства «Просвіта», але незабаром його від­пустили. Очевидно, арешт став причиною його ви­їзду з Катерино­слава до Черкас. Ві­домо, що там 1918 у видавництві «Сіяч» М. видав книгу І. Манжури «Поезії», що отримала негативну оцінку фахівців за неповноту, неправомірне скороче­н­ня текс­тів і числен­ні помилки. У 1920 — на поч. 1930-х рр. жив у Краснодарі (РФ). Активно цікавився історією та культурою Адигеї. Товаришував і спів­­працював з дир. Адигей. нац. музею І. Наврузом, який пере­бував тоді в столиці Кубані. Пред­ставляв Кубань на перших зʼ­їздах укр. сходо­знавців у Харкові.

Завантажити статтю