Маненко Павло Антонович

МАНЕ́НКО Павло Антонович (16. 01. 1881, х. Омельничок Кременчуц. пов. Полтав. губ., нині с. Обознівка Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — ?) — культурно-освітній діяч, сходознавець. Походив із козац. роду. Був першим учителем церк.-парафіял. школи, відкритої 1900 у рідному селі. Потім працював бухгалтером в упр. Катеринин. залізниці. Належав до катерино­слав. організації УСДРП (нині Дніпро), а після її реорганізації увійшов до ТУП. Під час рев. подій 1905–07 опинився на Кубані. Відіграв негативну роль на судовому процесі над лідером кубан. товариства «Просвіта» С. Ерастовим, обвинуваченого в зберіганні в кіосках товариства «Просвіта» забороненої літ-ри (1907). Пізніше працював у київ. книгарні «ЛНВ». За оцінкою Ю. Тищенка-Сірого, не виправдав сподівань, які на нього покладали, і створював більше клопоту, ніж допомагав (лист М. Грушевському від 24 лютого 1909). У листі І. Джиджори М. Грушевському від 20 серпня 1909 він фігурує як призвідник скандалу, спричине­­ного публікацією в «ЛНВ» оповідання М. Жука «Дора». Бл. 1913 повернувся до Катеринослава. Член катеринослав. і мануйлів. т-в «Просвіта». 2 листопада 1914 обраний чл. ради катеринослав. товариства «Просвіта». Брав участь у проектах з вид. книг А. Кащенка в засн. на паях видавництві «Запоріжжя» (вдалося випустити лише кн. «З Дніпра на Дунай», наступну кн. «Зруйноване гніздо» не допущено до друку військ. цензурою). За спогадами В. Біднова, М. благав А. Кащенка написати «Оповідан­ня про славне Військо Запорозь­ке низове». Наприкінці 1915 М. був підданий обшуку й заарешт. як актив. чл. катеринослав. товариства «Просвіта», але незабаром його відпустили. Очевидно, арешт став причиною його виїзду з Катерино­слава до Черкас. Відомо, що там 1918 у видавництві «Сіяч» М. видав книгу І. Манжури «Поезії», що отримала негативну оцінку фахівців за неповноту, неправомірне скорочення текстів і численні помилки. У 1920 — на поч. 1930-х рр. жив у Краснодарі (РФ). Активно цікавився історією та культурою Адигеї. Товаришував і спів­працював з дир. Адигей. нац. музею І. Наврузом, який перебував тоді в столиці Кубані. Представляв Кубань на перших з’їздах укр. сходознавців у Харкові.

Рекомендована література

1. Біднов В. Спомини про Андріана Кащенка // ЛНВ. 1923. Т. 79, кн. 1;
   Google Scholar Internet
2. Лиси­­ченко Д. Рукописи Івана Манжури // Бібліол. вісті. 1925. Ч. 1–2;
   Google Scholar Internet
3. Тищенко Ю. Книгарнi «Лiтературно-наукового вiс­­ника» на Надднiпрянщинi в 1907–13 рр. (Спогад) // Наук. зб. ВУАН у США. 1953. Ч. 2;
   Google Scholar Internet
4. Чабан М. Діячі Січеславської «Про­­світи» (1905–1921): Біобібліогр. слов. Дн., 2002;
   Google Scholar Internet
5. Листування Михайла Грушев­­ського. К.; Нью-Йорк; Париж; Л.; Торонто, 2008;
   Google Scholar Internet
6. Листування Михайла Грушев­сько­­го: листування Михайла Грушевського та Юрiя Тищенка. К.; Нью-Йорк; Париж; Л.; Торонто, 2012.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю