Маніфест

МАНІФЕ́СТ (італ. manifesto — відозва, декларація, оголошення, від лат. manifestus — явний, очевидний) — особлива форма акта верховної влади надзвичайного, публічного, урочистого або програмного характеру. Містить правові норми або сповіщає про прийняття у майбутньому відповід. законів. У Давньому Римі М. — обряд. форма, церемоніал. акт звернення феціалів (колегії жреців, що стежила за дотриманням міжнар. договорів Риму) до ворожої сторони з вимогою сатисфакції у наданий строк до моменту ймовір. оголошення війни. У рим. кримінал. праві терміном «furtum manifestum» позначали крадіжку, за якої злодія спіймано з речовим доказом на місці злочину. В імперіях (монархіях) М. — осн. вид закону як форми веління монарха. Як приклад — М. рос. імператора Миколи II від 17(30) жовтня 1905 про вдосконалення держ. порядку, в якому на уряд покладено низку обов’яз­­ків щодо конституц. устрою Росії, а також проголошено запровадження громадян. свобод і утворення законодав. органу (Державної думи Російської імперії), покликаного обмежити владу монарха. М. також називали політ. документ, письмове урочисте звернення, декларацію, програму політ. партії, громад. організації, руху з викладом осн. ідей, положень, поглядів тощо. Напр., «Manifest der Kommuni­­stiscen Partei» («Маніфест Комуністичної партії», 1848) став першим програм. документом наук. комунізму, в якому К. Маркс і Ф. Енгельс виклали його осн. ідеї. У міжнар. публіч. праві 13 — поч. 20 ст. М. — дипломат. акт, документ воюючих сторін, яким сповіщали про початок або закінчення війни (синонім дипломат. ноти, меморандуму, нотифікації). Дуже рідко цим терміном також позначають акт ратифікації міжнар. договору, конвенції тощо.

Завантажити статтю