Маннергейм Карл-Ґустав-Еміль

Визначення і загальна характеристика

МА́ННЕРГЕЙМ Карл-Ґустав-Еміль (Man­­ner­heim Carl Gustaf Emil; 16. 06. 1867, м. Вільняс, нині Фінляндія — 28. 01. 1951, м. Лозанна, Швейцарія, похов. у Гельсинкі) — фінський військовий і політичний діяч. Маршал Фінляндії (1933). Навч. у Фін. кадет. корпусі в м. Фрідріхсгам (нині м. Хаміна, Фінляндія, 1882–86). У 1887 з метою вивчити рос. мову декілька місяців мешкав у свого родича в Харкові, де займався з репетитором. Закін. Микол. кавалерій. училище у С.-Пе­тербурзі (1889). Служив у рос. армії, зокрема від 1891 — у Кавалергард. полку. Як доброволець у складі 52-го Ніжин. драгун. полку взяв участь у рос.-япон. вій­ні 1904–05. У 1906–08 за дорученням Генштабу здійснив геогр. експедицію у Пн. і Зх. Китай. Товаришував із О. Брусиловим, був особисто знайомий із П. Скоропадським. Під час 1-ї світової вій­ни командував кавалерій. бригадою і дивізією. Після більшов. перевороту 1917 звільнився із рос. армії і виїхав до Фінляндії. Очолив фін. армію, яка у короткій громадян. вій­ні розгромила підтримувану РСФРР фін. Червону гвардію. Від грудня 1918 до липня 1919 — регент Фінляндії; від 1931 — голова Ради держ. оборони, від 1939 — головнокомандувач ЗС Фінляндії. Один із організаторів будівництва укріпленої лінії вздовж рад.-фін. кордону (відома як лінія М.). Керував діями фін. армії під час рад.-фін. вій­ни 1939–40 і 1941–44 у ході 2-ї світової вій­ни, внаслідок яких Фінляндія хоча і втратила частину тер., однак зберегла незалежність. Від 1944 — президент Фінляндії, від 1946 — у відставці. Автор кн. спогадів «Muistelmat» («Мемуари», т. 1–2, Гельсинкі, 1951–52; російською мовою — Москва, 1999). У Гельсинкі та ін. містах Фінляндії встановлено пам’ят­­ни­­ки М., його ім’ям названо проспекти та вулиці.

Завантажити статтю