Мануїл

МАНУЇ́Л (Тарнавський Михайло Іванович; 14. 02. 1904, с. Бурдяківці, нині Борщів. р-ну Терноп. обл. — вересень 1943, Волинь) — церковний діяч. Від 1928 навч. у духов. училищі при Крехів. Свято-Микол. монастирі ЧСВВ (нині Жовків. р-ну Львів. обл.), від 1930 — у Львів. катол. богослов. академії. 1932 перейшов у православ’я (служив у Польщі), 1941 — у юрисдикцію УАПЦ (служив у Луцькому кафедрал. соборі). У березні 1933 рукопоклад. на диякона, у серпні того ж року — на ієрея. У травні 1942 в Андріїв. соборі Києва хіротонізов. на єпископа Білоцерківського та вікарія Києво-Чигирин. єпархії УАПЦ. Через суперечки з митрополитом Полікарпом (Сікорським) перейшов до Укр. автоном. Церкви, пов’я­­заної з Моск. патріархатом. У червні 1942 в Почаїв. Свято-Ус­­пен. лаврі (Кременец. р-н Терноп. обл.) перерукопоклад. на єпископа Володимир-Волинсь­­кого. За непідтвердженими даними, викрадений і страчений укр. повстанцями за співпрацю з нацист. окупац. владою.

М. Ю. Костриця

завантажити статтю