Манучарова Ніна Давидівна

Визначення і загальна характеристика

МАНУЧА́РОВА Ніна Давидівна (09. 10. 1900, м. Смоленськ, Росія — 02. 03. 1988, Київ) — архітектор, мистецтво­знавець. Мати О. Па­вловсь­­кої, бабуся С. Якутовича. Член-кореспондент Академії архітектури УРСР (1946). Канд. архітектури (1951). Член СА СРСР (1933). Навч. у Київ. університеті (1919–21), закін. архіт. факультет Київ. худож. ін­ституту (1930; викл. П. Альошин). Працювала 1927–30 як ст. технік на буд-ві Київ. залізнич. вокзалу; у Харкові: 1930–33 — арх. від­ділу Проект. бюро, 1933–34 — ст. арх. інж.-буд. від­діл. НКВС; у Києві: 1934–36 — гол. арх. з пере­будови спорт­комплексу «Динамо»; в ін­ститутах «Шкіль­проект» (1936–38), «Київтранс­проект» (1938–39) та проект­но-тех. конторі; 1940–41 — арх. «Цивіль­проекту»; 1941–43 — ст. інж.-арх. від­ділу капітал. будівництва заводу ім. Сталіна в Златоусті (нині місто Челябін. обл.); 1943 — ст. арх. Воєн­проекту у Куйбишеві (нині Самара; обидва — РФ); 1943–44 — арх. Наркомату радго­спів. 1944–46 — нач. від­ділу Упр. у справах архітектури при РМ УРСР у Києві; в НДІ худож. промисловості Академії архітектури УРСР: від 1947 — директор, 1956–57 — за­ступник директора з на­уки; 1957–64 — керівник сектору ін­­терʼєру НДІ архітектури споруд Академії архітектури та будівництва УРСР; 1964–70 — старший науковий спів­робітник Київ. зонал. НДІ екс­перим. проектува­н­ня. Роз­робила проекти будинків для установ Держбанку (виконано 1930–31 у Запоріж­жі, Тирасполі), будинку заводу зброї НКВС (1931–32), пере­планува­н­ня та проектува­н­ня осн. павіль­йонів стадіону «Динамо» (1931) у Харкові, типові проекти сільс. семиріч. і деревʼяної чотириклас. шкіл (обидва — 1936), колгосп. клубів на 250 та 400 осіб (1937), рай. б-к на 500 000 і 150 000 томів (1938), житл. будинків дорож. майстра (1937) та колгоспника (1940). Виконувала роботи з облаштува­н­ня інтерʼєрів, зокрема оформле­н­ня універмагу-роз­подільника для робітників НКВС і міліції (1934, цокол. поверх будівлі на вул. Пушкінська, № 50) у Харкові, рекон­струкції і внутр. обладна­н­ня клубу для робітників НКВС у Києві (проект будівлі арх. В. Ось­­мака), оформле­н­ня та обладна­н­ня аптеки для робітників НКВС і міліції (спів­­авт.; обидва — 1936), внутр. оформле­н­ня та обладна­н­ня уряд. яхти «Дні­про» (1937), а також проект оформле­н­ня в кераміці вестибюля громад. будівлі (1945). Наукові дослідже­н­ня: викори­ста­н­ня кераміки в арх-рі, художні промисли, житл. будівництво.

Пр.: Художня промисловість України: Корот. огляд. 1949; Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР. 1952; Українське народне декоративне мистецтво: Різьба та роз­пис. 1962 (спів­­авт.); Художнє виріше­н­ня інтерʼєру школи. 1967; Цвет стен в квартире. 1969; Меблировка и эстетическое оформление гостиниц: Учеб. пособ. 1973; Интерьер жилища. 1975; 1986; Гостиничное оборудование и материалы: Учеб. пособ. 1976 (усі — Київ).

Б. Г. Старіковський, Т. І. Іокова

Завантажити статтю