Марголіна Любов Арнольдівна
МАРГО́ЛІНА Любов Арнольдівна (01. 04. 1902, Київ — 09. 10. 1988, Вашинґтон) — вчений-генетик, бактеріолог, громадсько-політична діячка. Дочка Арнольда, онука Давида Марголіних. Дійсний член НТШ (1976), УВАН (заступник голови Вашинґтон. групи). Після закінчення Київ. гімназії (1919) емігрувала разом із батьками. Закін. Берлін. с.-г. інститут (1923), під час навч. була чл. Укр. студент. громади. 1929–34 — наук. дослідж. з гістології у Комісії для стандартизації біол. барвників; спеціалізувалася у галузях цитології, анатомії рослин, мікробіології у Колумбій. університеті (Нью-Йорк), Університеті шт. Аризона (м. Тусон), Корнел. університеті (м. Ітака, шт. Нью-Йорк). 1935–40 — асист. О. Єнсена у відділі біохімії та бактеріології Копенгаґен. політех. університету. 1941 повернулася до США. Працювала перекладачем у Б-ці Конгресу, звільн. через статтю англ. мовою у г. «Ukrainian life» про укр. нар. революцію, УНР та її боротьбу проти більшовиків, висвітлила свої самостійниц. позиції щодо України. 1944–49 — проф. Гемптон. інституту (шт. Вірджинія); 1949–65 — біолог Н.-д. установи для дослідж. проблем тваринництва в Белтсвіллі (шт. Меріленд). Член Центр. комітету Укр. соц. партії. Друкувала матеріали в укр. періодиці. У г. «Politiken» (Копенгаґен) вміщено її ст. «Ukraines kamp» («Боротьба України», де подала огляд боротьби українського народу за свободу й держ. назалежність, засудила більшов. терор в Україні).