МАРГО́ЛІН Давид Семенович (18. 05. 1850, м. Пінськ, нині Брест. обл., Білорусь — не раніше серед. 1920-х рр.) — під­приємець, меценат, громадський діяч. Батько Арнольда, дід Любові Марголіних. Від 1868 мешкав у Києві, за­ймався під­приємн. діяльністю. Від 1893 очолював обʼ­єд­нані Перше та Друге товариства пароплавства по Дні­пру та його притоках. Завдяки організатор. і комерц. здібностям М. станом на 1913 у власності т-в пере­бували 64 пароплави (вартістю 3,7 млн рублів), 7 барж, 93 обладнані при­стані. Став також засн. низки акціонер. т-в у цукр. промисловості, зокрема спільно з Бродськими — Ново-Биків. цукр. заводу на Чернігівщині. Сприяв роз­виткові трамвай. сполуче­н­ня та артезіан. водопо­стача­н­ня в Києві, очолював раду Київ. приват. комерц. банку та Купец. товариство взаєм. кредиту. Під час рев. подій 1905–07 подав на роз­гляд влади декілька записок з об­ґрунтува­н­ням необхідності на­да­н­ня євр. насел. рівних прав, брав участь у роз­слідуван­ні об­ставин жовтн. погрому 1905 в Києві. Як меценат фінансово під­тримував діяльність освіт. закладів, був почес. чл. попечител. ради від­критого 1896 за його без­посеред. участі Київ. комерц. училища. На власні кошти збудував євр. початк. училище «Талмуд-Тора» на 420 учнів, 1908 — двокласне початк. училище на Трухановому о-ві на 150 учнів, доповнене 1913 ремісн. від­діл. із добре обладнаними навч. майстернями й пере­дане у ві­да­н­ня Київ. доброчин. товариства Ві­домства закладів імператриці Марії. Задля задоволе­н­ня духов. потреб мешканців Труханового о-ва 1910 збудував за проектом арх. Є. Єрмакова парафіял. Свято-Єлизаветин. церкву. Актив. чл. комітету Товариства для наук. євр. вид., зуси­л­лями якого здійснено мас­штаб. проект з під­готовки та друку багатотом. «Еврейской энцикло­­пе­­дии». Ймовірно, помер на еміграції.