Мардак Всеволод-Степан

Визначення і загальна характеристика

МАРДА́К Всеволод-Степан (10. 07. 1926, м. Вашківці, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. — 11. 08. 2015, м. Кельн, Німеч­чина) — громадсько-політичний діяч, меценат. 1937 вступив до Чернів. гімназії, з поч. рад. окупації Буковини 1940 разом із родиною ви­їхав на еміграцію. У травні 1945 мобілізов. до нім. армії, потрапив у полон, пере­бував у таборах для пере­міщ. осіб, середню освіту завершив у м. Лінц (Австрія). 1950–53 навч. в Ін­ституті політ. дослідж. (Париж), здобув ступ. магістра політології. У Франції брав активну участь у студент. житті, спів­­працював із париз. г. «Українське слово», входив до укр. масон. ложі. 1954 вступив до Європ. ін­ституту Саар. університету (Німеч­чина), після його закін. очолив від­діл зовн. звʼязків Саар. університету. 1968 здійснив по­їздку до Румунії, під час якої намагався пере­дати до Буковини ви­да­н­ня ОУН, однак був заарешт. румун. спец­службами й засудж. до 2-х р. увʼязне­н­ня умовно (провів у тюрмі 4 місяці). 1967–91 — директор наук. б-ки і архіву Федерал. ін­ституту сх.-європ. і між­нар. студій (Кельн). Довголіт. провід­ник ОУН у Німеч­чині. Від 1991 організовував за­проше­н­ня укр. науковців і митців для участі у конф. та стажува­н­нях за кордоном, надавав фінанс. допомогу громад. організаціям. Автор спогадів «Моє життя» ([Б. м.], 2013).

Літ.: Кучерук О. Всеволод Степан Мардак. Згадуючи «незлим тихим словом...» // Укр. слово–Літаври. 2015. № 8.

О. С. Кучерук

Завантажити статтю