Мариківський Євмен Іванович

Визначення і загальна характеристика

МАРИКІ́ВСЬКИЙ Євмен Іванович (11(23). 09. 1899, с. Северинівка, нині Молдова — 17. 01. 1986, Харків) — хоровий диригент, педагог. Закін. Тиврів. духовне училище (1914; вчитель співів та кер. хору К. Стеценко), Одес. духовну семінарію (1918), Київ. муз.-драм. інститут (1928; кл. М. Вериківського), де навч. також на оперно-симф. відділенні (1928–29). Від 1921 — учитель співів і кер. хору в сільс. школах на Поділлі. Від 1929 — викладач музики в Сум. пед. інституті та муз. технікумі, організатор і кер. хор. капели «Сурма» (Сум. рев. мист. ансамбль), у репертуарі якого — твори М. Вериківського, П. Козицького, М. Лисенка, М. Леонтовича, Л. Ревуцького. 1935–38 — гол. хормейстер Донец. опери у Ворошиловграді (нині Луганськ), де брав участь у постановках опер «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Борис Годунов» М. Мусоргського, «Черевички», «Пікова дама» П. Чайковського, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Демон» А. Рубін­­штейна, «Кармен» Ж. Бізе, «Фауст» Ш. Ґуно, «Травіата», «Ріґолетто» Дж. Верді, 1938–45 — Горьков. (нині Нижній Новгород, РФ), де разом з О. Єрофєєвим уперше поставив опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1939), «Наталка Полтавка» М. Лисенка (1942), у 1945–46 — Київ., 1946–52 — Харків. (опери «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, «Аїда», «Бал-маскарад» Дж. Верді, «Орлеанська діва» П. Чайковського) театрів опери та балету. 1953–55 — худож. кер. Харків. хор. капели, 1953–79 — самодіял. хор. капели Харків. інституту інженерів залізнич. транспорту. 1938–45 — викладач Горьков. муз. училища, 1946–60 — Харків. консерваторії, 1960–71 — Харків. інституту культури.

Завантажити статтю