Марков Георгій Мокійович

Визначення і загальна характеристика

МА́РКОВ Георгій Мокі­йович (Марков Георгий Мокеевич; 06(19). 04. 1911, с. Ново-Кусково, нині Томської обл., РФ — 25. 09. 1991, Мос­­ква) — російський письмен­ник, драматург, громадський діяч. Член СП СРСР (1943). Двічі Герой Соц. Праці (1974, 1984). Сталін. (1951) та Ленін. (1976) премії. Премії УРСР ім. П. Тичини (1981), РРФСР ім. братів Васильєвих (1984) і золота медаль ім. О. Дов­женка (1983) — за сценарій к/ф «Наказ: пере­йти кордон» (1982). Державні нагороди СРСР. Навч. у Томському університеті (1930–32). У роки 2-ї світової війни — кор. г. «На боевом посту» Забайкал. військ. округу. Пере­бував на редактор. роботі в Іркутську (РФ); від 1956 — на керів. посадах у СП СРСР, зокрема 1977–86 — її голова. 1979–87 — голова Комітету з Ленін. і Держ. премій СРСР у галузі літ-ри, мистецтва і архітектури. У своїй творчості М. порушував су­спільно-політ. і морал.-етич. пита­н­ня, прагнучи роз­вʼязати їх на матеріалі воєн. і післявоєн. життя з позицій соцреалізму. Домінантною є тема Сибіру: романи у 2-х кн. «Стро­­говы» (1939–46) — про клас. роз­шарува­н­ня сибір. села, боротьбу за рад. владу, «Соль земли» (1955–60), який фактично є продовже­н­ням попереднього, «Сибирь» (1969–73) — про збереже­н­ня багатств краю для нащадків. Темі спадкоємності поколінь присвятив романи «Отец и сын» (ч. 1–2, 1963–64), до якого уві­йшло чимало автобіогр. матеріалу, «Грядущему веку» (кн. 1–2, 1981–82). Автор повістей «Солдат пехоты» (1947–48), «Моя воен­ная пора» (1979) — на воєн­ну тематику, «Завещание» (1975), «Тростинка на ветру» (1977) — морал.-етичну про­блематику, а також пʼєс «Беспощадное лето» (1967), «Вызов» (1980) тощо. Значну частину його творів екранізовано, усі опубл. у Москві. У доробку — нариси, роз­відки з питань літ-ри, стат­ті про письмен­ників, зокрема про Т. Шевченка, М. Рильського, О. Гончара, М. Стельмаха, Є. Гуцала. Окремі твори М. українською мовою пере­клали Л. Ященко, А. Трипільський, О. Бандура, П. Пере­бийніс.

Тв.: Со­брание сочинений. Т. 1–5. Мос­­ква, 1981–82; укр. перекл. — Строгови. 1953; Сіль землі. Кн. 1–2. 1959–62; Батько і син. 1966; Сибір. 1976; Земля Івана Єгоровича. 1979; При­йдешньому віку. 1985 (усі — Київ).

Літ.: Смоляницкий С. На земле отцов: Очерк творчества Георгия Маркова. Москва, 1978; Різниченко Т. М. Георгій Марков. К., 1981; Мотяшов И. Георгий Марков. Москва, 1984; Толченова Н. П. Сибирский характер: По страницам книг Г. Маркова. Новосибирск, 1985.

Т. М. Різниченко

Завантажити статтю