Розмір шрифту

A

Марковський Михайло Миколайович

МАРКО́ВСЬКИЙ Михайло Миколайович (08(20). 11. 1869, с. Ксаверове Черкас. пов. Київ. губ., нині Городищен. р-ну Черкас. обл. — 30. 06. 1947, Київ) — літературо­знавець, критик. Батько Є. Марковського. Закін. Колегію П. Ґа­­лаґана (1887) та істор.-філол. факультет Університету св. Володимира (1893) у Києві. Був залиш. при цьому Університеті для підготовки до професор. звання на каф. російської мови і словесності. Викладав у Володимир. кадет. корпусі (від 1898), Колегії П. Ґалаґана (1912–20), київ. ВНЗах (1920–30-і рр.), зокрема читав курси укр. літ-ри у Київ. ІНО (до 1927), української мови та літ-ри у Київ. укр. радпарт­школі та Київ. комуніст. університеті, лат. мову у вет. інституті (до поч. 1941). Від 1919 — чл. Постій. комісії з видання пам’яток нової укр. писемності, чл. Ради бібліотекарів та ст. бібліотекар Всенар. б-ки України (нині НБУВ), 1928–30 — дійс. чл. Н.-д. каф. історії України М. Грушевського. Нім. окупацію пережив у Києві. Автор числен. праць з історії словесності 17–18 ст., літературо­знавства 19 ст., рецензій. Писав про творчість Ан. Радивиловського, Т. Шевченка, І. Котляревського, М. Гоголя, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, І. Тургенєва, О. Кобилянської та ін. Так, у ст. «Російські і українські твори Шевченка в їх порівнянні: (Дещо до психології творчості Т. Г. Шевченка)» («Україна», 1918, кн. 1/2) проаналізував твори укр. поета та виявив перегуки з поезією Дж.-Ґ. Байрона, у ст. «Шевченко в Кирило-Мефодіївському братстві» («Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН», 1924, кн. 4) М. шляхом порівняння «Книг буття українського народу» та поезії Т. Шевченка доводив, що саме Т. Шевченко був ідей. натхненником цього твору, натомість М. Костомаров лише записав думки поета, у ст. «Шевченко і Микола Маркевич: (Дещо до історії поетичної творчості Т. Г. Шевченка)» («Україна», 1925, № 1/2) стверджував, що деякі мотиви поезії М. Маркевича відбилися в ранній творчості Т. Шевченка.

Додаткові відомості

Основні праці
Антоний Радивиловский, южно­русский проповедник 17 в. // УИ. 1894. № 4, 7, 10; 1895. № 9, 11, 12; Южнорусские интермедии из польской драмы «Comunia duchowna ss. Borysa y Hleba» // КС. 1894. № 7; Літературні паралелі. І. С. Левицький і І. С. Тургенєв // Україна. 1925. Кн. 3; Як утворивсь роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П. Мирного й І. Білика. К., 1925; «Powrót zapo­­rożców z Trebizundu» К. Гейнча — маловідомий твір польсько-української романтики // Україна. 1926. № 5; Найдавніший список «Енеїди» І. П. Котляревського й деякі думки про генезу цього твору. К., 1927; До початків нового українського письменства // Україна. 1930. Кн. 7/8.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
19
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
літературо­знавець
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
63780
Вплив статті на популяризацію знань:
81
Бібліографічний опис:

Марковський Михайло Миколайович / О. В. Юркова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018, оновл. 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-63780.

Markovskyi Mykhailo Mykolaiovych / O. V. Yurkova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018, upd. 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-63780.

Завантажити бібліографічний опис

Кононенко
Людина  |  Том 14  |  2024
І. П. Пасемко
Корбу
Людина  |  Том 14  |  2025
К. М. Манолаке
Кочетова
Людина  |  Том 15  |  2014
В. А. Гусєв
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Марковський Михайло Миколайович Енциклопедія сучасної України