Марковський Михайло Миколайович
Визначення і загальна характеристика
МАРКО́ВСЬКИЙ Михайло Миколайович (08(20). 11. 1869, с. Ксаверове Черкас. пов. Київ. губ., нині Городищен. р-ну Черкас. обл. — 30. 06. 1947, Київ) — літературознавець, критик. Батько Є. Марковського. Закін. Колегію П. Ґалаґана (1887) та істор.-філол. факультет Університету св. Володимира (1893) у Києві. Був залиш. при цьому Університеті для підготовки до професор. звання на каф. російської мови і словесності. Викладав у Володимир. кадет. корпусі (від 1898), Колегії П. Ґалаґана (1912–20), київ. ВНЗах (1920–30-і рр.), зокрема читав курси укр. літ-ри у Київ. ІНО (до 1927), української мови та літ-ри у Київ. укр. радпартшколі та Київ. комуніст. університеті, лат. мову у вет. інституті (до поч. 1941). Від 1919 — чл. Постій. комісії з видання пам’яток нової укр. писемності, чл. Ради бібліотекарів та ст. бібліотекар Всенар. б-ки України (нині НБУВ), 1928–30 — дійс. чл. Н.-д. каф. історії України М. Грушевського. Нім. окупацію пережив у Києві. Автор числен. праць з історії словесності 17–18 ст., літературознавства 19 ст., рецензій. Писав про творчість Ан. Радивиловського, Т. Шевченка, І. Котляревського, М. Гоголя, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, І. Тургенєва, О. Кобилянської та ін. Так, у ст. «Російські і українські твори Шевченка в їх порівнянні: (Дещо до психології творчості Т. Г. Шевченка)» («Україна», 1918, кн. 1/2) проаналізував твори укр. поета та виявив перегуки з поезією Дж.-Ґ. Байрона, у ст. «Шевченко в Кирило-Мефодіївському братстві» («Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН», 1924, кн. 4) М. шляхом порівняння «Книг буття українського народу» та поезії Т. Шевченка доводив, що саме Т. Шевченко був ідей. натхненником цього твору, натомість М. Костомаров лише записав думки поета, у ст. «Шевченко і Микола Маркевич: (Дещо до історії поетичної творчості Т. Г. Шевченка)» («Україна», 1925, № 1/2) стверджував, що деякі мотиви поезії М. Маркевича відбилися в ранній творчості Т. Шевченка.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Антоний Радивиловский, южнорусский проповедник 17 в. // УИ. 1894. № 4, 7, 10; 1895. № 9, 11, 12; Южнорусские интермедии из польской драмы «Comunia duchowna ss. Borysa y Hleba» // КС. 1894. № 7; Літературні паралелі. І. С. Левицький і І. С. Тургенєв // Україна. 1925. Кн. 3; Як утворивсь роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П. Мирного й І. Білика. К., 1925; «Powrót zaporożców z Trebizundu» К. Гейнча — маловідомий твір польсько-української романтики // Україна. 1926. № 5; Найдавніший список «Енеїди» І. П. Котляревського й деякі думки про генезу цього твору. К., 1927; До початків нового українського письменства // Україна. 1930. Кн. 7/8.