Марковський Михайло Миколайович

МАРКО́ВСЬКИЙ Михайло Микола­йович (08(20). 11. 1869, с. Ксаверове Черкас. пов. Київ. губ., нині Городищен. р-ну Черкас. обл. — 30. 06. 1947, Київ) — літературо­­знавець, критик. Батько Є. Марковського. Закін. Колегію П. Ґа­­лаґана (1887) та істор.-філол. факультет Університету св. Володимира (1893) у Києві. Був залиш. при цьому Університеті для під­готовки до професор. зва­н­ня на каф. російської мови і словесності. Викладав у Володимир. кадет. корпусі (від 1898), Колегії П. Ґалаґана (1912–20), київ. ВНЗах (1920–30-і рр.), зокрема читав курси укр. літ-ри у Київ. ІНО (до 1927), української мови та літ-ри у Київ. укр. радпарт­­школі та Київ. комуніст. університеті, лат. мову у вет. ін­ституті (до поч. 1941). Від 1919 — чл. По­стій. комісії з ви­да­н­ня памʼяток нової укр. писемності, чл. Ради бібліотекарів та ст. бібліотекар Всенар. б-ки України (нині НБУВ), 1928–30 — дійс. чл. Н.-д. каф. історії України М. Грушевського. Нім. окупацію пере­жив у Києві. Автор числен. праць з історії словесності 17–18 ст., літературо­­знавства 19 ст., рецензій. Писав про творчість Ан. Радивиловського, Т. Шевченка, І. Котляревського, М. Гоголя, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, І. Тургенєва, О. Кобилянської та ін. Так, у ст. «Російські і українські твори Шевченка в їх порівнян­ні: (Дещо до психології творчості Т. Г. Шевченка)» («Україна», 1918, кн. 1/2) про­аналізував твори укр. поета та виявив пере­гуки з поезією Дж.-Ґ. Байрона, у ст. «Шевченко в Кирило-Мефодіївському братстві» («Зап. Істор.-філол. від­ділу ВУАН», 1924, кн. 4) М. шляхом порівня­н­ня «Книг буття українського народу» та поезії Т. Шевченка доводив, що саме Т. Шевченко був ідей. натхнен­ником цього твору, натомість М. Костомаров лише записав думки поета, у ст. «Шевченко і Микола Маркевич: (Дещо до історії поетичної творчості Т. Г. Шевченка)» («Україна», 1925, № 1/2) стверджував, що деякі мотиви поезії М. Маркевича від­билися в ран­ній творчості Т. Шевченка.

Завантажити статтю