Марр Микола Якович

Визначення і загальна характеристика

МАРР Микола Якович (25. 12. 1864 (06. 01. 1865), м. Кутаїсі, нині Грузія — 20. 12. 1934, Ленін­град, нині С.-Петербург) — археолог, мово­знавець, організатор науки. Професор (1900), академік AH СРСР (1912). Закін. С.-Петербур. університет (1890), де й працював: від 1902 — проф., від 1911 — декан сх. ф-ту. 1918–34 заснував і очолював Держ. академію історії матеріал. культури (нині Ін­ститут історії матеріал. культури РАН, С.-Петер-бург); водночас 1921–34 — Яфетич. ін­ститут (нині Ін­ститут мово­знавства РАН, Москва); від 1930 — віце-президент АН СРСР (уперше в системі АН створив ін­ститут і аспірантуру). Рекомендов. до обра­н­ня академік ВУАН, однак помер до виборів. Домігся збереже­н­ня груз. й вірмен. абеток. Чільні наук. ідеї М.: роль Кавказу в мовно-культур. роз­виткові до­істор. Європи, зокрема й України; магічна функція мови; роль руки в архаїч. мислен­ні, мові та мистецтві; роз­виток мовної структури як єдиний світ. мовотвор. процес; закони еволюції мовної семантики в контекс­ті історії культури. Ви­вчав походже­н­ня назви Києва та легенди про Кия, генезу української мови та її специфіку порівняно з ін. словʼянськими, давні етноси України (кім­мерійців, скіфів). У С.-Пе­тербурзі, на будинку, де мешкав М., встановлено мемор. дошку. Його імʼям на­звано вулиці у Тбілісі, Сухумі, Єревані.

Пр.: Нариси з основ нового вче­н­ня про язик. 1935; Ви­брані твори. 1936. Т. 1, вип. 1; 1937. Т. 1; 1938. Т. 2 (усі — Київ).

Літ.: Бабак В. М. Пита­н­ня історичного роз­витку української мови в світлі нового вче­н­ня про мову // Мово­знавство. 1936. № 8; Зборовский И. К. Н. Я. Марр и украинский язык // Язык и мышление. Москва; Ленин­град, 1937. Вып. 8; Мє- щанінов І. І. Роль академіка М. Я. Марра у вітчизняному мово­знавстві // Мовозна-вство. 1949. Т. 8; Мосенкіс Ю. Л. З історії сприйня­т­тя наукової творчости академіка Ніколая Марра в Україні // Від­критий арх. К., 2004. Т. 1.

Ю. Л. Мосенкіс

Завантажити статтю