Мартен дю Ґар Роже

Визначення і загальна характеристика

МАРТÉН ДЮ ҐАР Роже (Martin du Gard Roger; 23. 03. 1881, м. Нейї-сюр-Сен, нині департамент О-де-Сен, Франція — 22. 08. 1958, м. Бел­лем, департамент Орн, Франція) — французький письмен­ник. Навч. у Сорбон­ні (1898–1900) та Школі Хартій (Париж, 1900–05). Гол. твір — політ. роман-хроніка «Les Thibaults» («Родина Тібо», 1922–40, т. 1–6; Нобелівська премія, 1937), у 8-ми частинах якого М. дю Ґ. вдалося гармонійно по­єд­нати глибокий психологізм із пластич. описом люд. доль і навколиш. світу. В ньому від­ображено події сусп., політ. і духов. життя Франції 1-ї третини 20 ст. Морал. проб­леми пошуку сенсу люд. життя порушив у романах «Devenir» («Становле­н­ня», 1909) і «Jean Ba­­rois» («Жан Баруа», 1913). Інте­- рес письмен­ника до фройдизму виявився у повісті «Сonfidence africaine» («Африканська щирість», 1931) та психол. драмі «Un taciturne» («Мовчазний», 1932). Повість «Vieille France» («Стара Франція», 1933) і фарси «Le testament du père Leleu» («Заповіт дядечка Лельо», 1920) та «La gonfle» («Водянка», 1924) — з життя франц. села. У кн. «Notes sur André Gide» («Нотатки про Андре Жіда», 1951) і «Souvenires autobiographiques et littéraires» («Автобіо­графічні та літературні спогади», 1955; усі — Париж) від­стоював реаліст. по­гляди на мистецтво.

Тв.: Œuvres complètes. Vol. 1–2. Рaris, 1955.

Літ.: C. Borgal. Roger Martin du Gard. Рaris, 1957; Овруцька І. Роже Мартен дю Гар // Всесвіт. 1958. № 6; Її ж. Боротьба за літературну спадщину Роже Мартен дю Гара у Франції // РЛ. 1964. № 6.

В. І. Ткаченко, М. Є. Даві­денко

Завантажити статтю