МАРТИ́НОВ Віктор Володимирович (25. 01. 1924, Одеса — 25. 01. 2013, Мінськ) — мово­знавець. Чоловік Е. Мартинової. Доктор філологічних наук (1969), професор (1971). Заслужений діяч науки Білоруської РСР (1990). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Закін. Одес. університет (1948), де й працював: від 1952 — завідувач кафедри іноз. мов. Від 1960 — в Ін­ституті мово­­знавства НАН Білорусі (Мінськ): 1962–90 — завідувач від­ділу заг. та словʼян. мово­знавства. Від 1992 — професор кафедри заг. мово­знавства Мінського лінгвіст. університету. Наукові дослідже­н­ня: славістика, компаративістика, формалізація семантики, лінгвіст. аспекти про­блеми штуч. інтелекту. Створив універсал. семантич. код. Ред. і спів­­авт. «Этымалагiчнага слоўнiка беларускай мовы» (т. 1–8, Мінск, 1978–92).