Мартиш Василь Олександрович

Визначення і загальна характеристика

МА́РТИШ Василь Олександрович (20. 02. 1874, с. Шеховичі, нині Люблін. воєводства, Польща — 04. 05. 1945, с. Тератин Люблін. воєводства) — церковний діяч. Навч. у духов. школі (1887–91) й семінарії (1891–97) у м. Холм (нині Люблін. воєводства). Відтоді учителював. 1900 висвяч. на диякона. Від 1901 — на місіонер. службі у США (округ Аляска і шт. Пенсильванія); від 1910 — суперінтендант православ. Церкви у м. Торонто (Канада) та Пенсильванії; від 1912 — префект реал. школи у м. Сосновець (нині Сілез. воєводства, Польща). Під час 1-ї світової вій­ни 1915 вивезений до Росії, 1919 повернувся. Був референтом православ. віросповідання у секції реліг. віро­сповідань мін-ва військ. справ Польщі. Від 1921 — гол. капелан Війська Польського для православ. віросповідання. Також душпастирював серед цивіл. православ. насел. і у таборах для інтернов. вояків Армії УНР. Брав участь у відокремленні православ. Церкви Польщі від РПЦ. Від 1935 — на спокої, мешкав у Тератині. Убитий польс. бойовиками. 1963 перепохов. у Варшаві, 2003 канонізов. як один із мучеників Холмської і Підляської землі (його останки перенесено до церкви Івана Ліствичника).

Завантажити статтю