Мартос Сергій Петрович

МА́РТОС Сергій Петрович (22. 10(03. 11). 1865, с. Іванівка Лохвиц. пов. Полтав. губ. — 04. 10. 1911, с. Рунівщина, нині Полтав. р-ну Полтав. обл., похов. у с. Войнівка, нині Чутів. р-ну Полтав. обл.) — письменник, перекладач. Походив з козац. родини, його батько 1840 влас. коштом видав «Кобзар» Т. Шевченка. Навч. у Полтав. гімназії (не закін.). Служив на торг. флоті. Внаслідок тривалої хвороби втратив зір. Друкував власні твори, переважно елегійні вірші, байки, а також перекл. з рос. та польс. поезії в ж. «Літературно-науковий вістник», «Рідний край», декламаторі «Розвага». Автор зб. віршів «Дума і пісні сліпого» (1903), зб. прози «Бажання отця диякона» (1906). Окремі поет. твори М. вміщені в антологіях «Українська муза» (1908; 1993, вип. 10) та «Шедеври української любовної лірики» (2006; обидві — Київ). Поезії позначені ліричністю, мінор. настроєм; сюжети оповідань — з нар. життя. Рукопис. архів М. зберігається у НБУВ.

Завантажити статтю