КИРИЧЕ́НКО Віктор Олексі­йович (02. 07. 1941, с. Радіонівка Ямського р-ну Сталінської обл., нині у складі м. Сіверськ Артемівського р-ну Донецької обл. — 13. 06. 2017, Харків) — письмен­ник, композитор. Член Національної спілки письмен­ників України (2006). Закінчив Харківський ін­ститут інженерів залізничного транс­порту (1972). Учителював; 1981–85 — головний інженер «Харків­електропо­стач­збуту», 1990–92 — за­ступник генерального директора «Харківтеплокомун­енерго»; директор фірм «Кіпава» (1993–94, м. Мерефа Харківського р-ну Харківської обл.), «Парі» (1994–96), «Восток» (1996–2003; обидві — Харків). Основні теми — любов до рідного краю, внутрішній світ сучасника, філософське осмисле­н­ня буття. Автор книг «Моя Україна» (1994), «Дороги» (1997), «Золоті ворота» (1998), «Слобідська раїна» (1999), «Український сонцептах» (2004), «Сон-ця мʼяч непереможний» (2006), «Ялтинські акварелі» (2007), «Чемпіон» (2008; усі — Харків), «Настуся-сонечко» (С., 2009). Написав текс­ти та музику до пісень «Мерефу любіть», «Офіцери», «Динамівські фани», «Місячне сяйво», «Місто коха­н­ня», «Мої Бабаї».