Маруся

МАРУ́СЯ (Соколовська Олександра Тимофіївна; 01(14). 12. 1902, с. Горбулів Радомишльського пов. Київської губ., нині Черняхівського р-ну Житомирської обл. — ?) — пов­станський отаман. На­вчалась у 7-класній Радомишльській жіночій гімназії (не закінчила через війну). Учителювала в українській гімназії, яку родина М. створила 1917 на базі земського училища і утримувала власним коштом у рідному селі. Від березня 1919 — у пов­станському загоні під командува­н­ням брата Дмитра (очолив загін після загибелі у боях із більшовиками попереднього командира — їхнього наймолодшого брата Олекси). Дмитро воював з більшовиками на Волині, Поділ­лі та Київщині. У ніч з 7 на 8 серпня його застрелив у Горбулеві зрадник-односелець. У на­ступ на Київ пов­станську бригаду ім. Д. Соколовського повів ще один їхній брат Василь, який при­єд­нався до 1-го корпусу УГА. Не­вдовзі Василь також загинув від рук зрадників. Оскільки Степан, старший із братів Соколовських, не міг взяти до рук зброю (був священиком), бригаду ім. Д. Соколовського (нараховувала 300 шабель, 700 багнетів, 10 кулеметів та 3 гармати) у вересні 1919 очолила М. У жовтні того ж року вона взяла участь у зʼ­їзді пов­станських отаманів по­близу с. Германівка (нині Обухівського р-ну Київської обл.). На початку листопада 1919 бригада М. (12 сотень) одночасно вела бої з більшовицькими загонами в ра­йоні м. Фастів (нині Київської обл.) і білогвардійськими загонами по­близу с. Мотовилівка (нині Фастівського р-ну). Подальша її доля достовірно неві­дома: за найбільш поширеною версією, 6 листопада 1919 М. застрелив зрадник — колишній адʼютант. Однак в історичних джерелах є ві­домості про бо­йові дії загонів М. на Поділ­лі (осінь 1920) і Пере­яславщині (весна 1921), хоча це могли бути послідовниці О. Соколовської чи загони, на­звані на її честь (родичі вважали, що М. деякий час проживала в Румунії та Польщі, а згодом емігрувала до Канади). Про неї згадували у спогадах учасники Визвольних змагань 1917–21 генерал-поручник Армії УНР О. Вишнівський, пов­станець К. Поліщук. Письмен­ник В. Шкляр присвятив їй історичний роман «Маруся» (Х., 2014). У с. Горбулів по­близу церкви встановлено памʼятний знак отаманам Соколовським, у Житомирі на їхню честь на­звано вулицю.

Завантажити статтю