Марфієвич Микола Іванович
Визначення і загальна характеристика
МАРФІЄ́ВИЧ Микола Іванович (псевд. — Остап Розсолода; 20. 03. 1898, с. Іспас, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. — 02. 09. 1967, Київ) — письменник, перекладач. Кандидат філологічних наук (1947). Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн. Закін. Чернів. учител. семінарію (1920). Учителював у рідному селі. За виступи проти румунізації буковин. українців переслідувався владою. Від 1924 проживав у Києві, де викладав у різних навч. закладах. В останні роки життя — доцент Чернів. університету. Співпрацював із ж. «Промінь», належав до літ. організації «Західня Україна». Автор поеми «Микола Шугай» (1927), п’єси «Збудуємо Дніпрельстан», повістей «Брати», «Проти бояр» (усі — 1928), «Крутіж» (1931); рец. на вид. Т. Шевченка, метод. розробки «Шевченко в сім’ї народів світу» (1964), ст. «Його читає весь світ» («Вітчизна», 1964, № 3), «Румуни читають “Кобзар”» («Всесвіт», 1964, № 3). У с. Іспас його іменем названо школу та встановлено мемор. дошку (1998).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Між верхами. Чц., 1922; Квіти. Чц., 1923; Галата. К., 1927; Буковині. К., 1930; Черемоше, братку мій. Уж., 1968; Добридень, оновлений краю. К., 1974.