Мархлевський Юліан-Бальтазар
МАРХЛЕ́ВСЬКИЙ Юліан-Бальтазар (Marchlewski Julian Baltazar; 17. 05. 1866, м. Влоцлавек, нині Куявсько-Помор. воєводства, Польща — 22. 03. 1925, с. Нерві, нині у складі м. Ґенуя, Італія, 1950 перепохов. у Варшаві) — польський комуністичний діяч. Працював на виробництві. Брав участь у створенні нелегал. Союзу польс. робітників (1889). У 1891 заарешт. і висланий за кордон. Став співзасн. (1893) і чл. гол. правління (1902) Соціал-демократії Королівства Польського та Литви. Закін. Цюрих. університет (Швейцарія, 1896). Редагував г. «Czerwony Sztandar», «Przegląd Socjalistyczny», «Sprawa Robotnicza». Від 1902 разом із О. Гельфандом співпрацював у Вид-ві слов’ян. і пн. літ-ри у м. Мюнхен (Німеччина). Під час рев. подій 1905–07 постачав зброю бойовим організаціям Соціал-демократії Королівства Польського та Литви. На 5-му з’їзді РСДРП (Лондон, 1907) обраний канд. у чл. ЦК. 1915 заарешт. нім. владою за антивоєнну пропаганду й ув’язнений у концтаборі. 1918 звільнений на вимогу рад. повноваж. представництва та виїхав до Росії. 1919 — чл. ЦК КП Німеччини, учасник створення Комінтерну; 1920 — чл. Польс. бюро при ЦК РКП(б), голова Тимчас. рев. комітету Польщі; 1921–22 — на дипломат. роботі; від 1922 — ректор Комуніст. університету нац. меншостей Заходу (Москва). 1925–46 його ім’ям було названо смт Довбиш (нині Баранів. р-ну Житомир. обл.), 1925–35 — єдиний в Україні польс. нац. р-н.
Завантажити статтю
Людина 