Марцевич Людмила Леонідівна

МАРЦЕ́ВИЧ Людмила Леонідівна (07. 05. 1945, м. Гродно, Білорусь) — піаністка, педагог. Професор (2002). Народна артистка України (1994). Лауреатка 1-го Республіканського конкурсу виконавців ім. М. Лисенка (Київ, 1962, 1-а премія). Закінчила Одеську консерваторію (1968; кл. Є. Вауліна, Л. Ґінзбурґ). 1968–71 — солістка Укрконцерту; від 1971 — солістка Національної філармонії України, водночас від 1976 працює в Національній музичній академії України (усі — Київ): від 1992 — доцент, від 1998 — професор кафедри спеціального фортепіано. Творчій манері М. властиві романтична під­несеність, благородство звука, увага до під­текс­ту музичного твору, художня зрілість, без­доган­ний смак. Ви­ступала із сольними концертами та в су­проводі симфонічних і камерних оркестрів, в ансамблях з ві­домими диригентами І. Блажковим, Ф. Глущенком, В. Гнєдашем, В. Здоренком, Н. Рахліном, В. Сіренком, С. Турчаком. М. — перша виконавиця творів А. Кос-Анатольського, Б. Лятошинського, Г. Майбороди, Л. Дичко. Гастролювала у Франції, Німеч­чині, Норвегії, Іспанії, Кореї, Польщі, США, країнах СНД. Серед учнів — Д. Андросова, Н. Борисенко, А. Фандєєва. Має фондові записи на Українському радіо і телебачен­ні.