Марцинковський Володимир Филимонович

МАРЦИНКО́ВСЬКИЙ Володимир Филимонович (28. 08. 1884, с. Дермань Дубен. пов. Волин. губ., нині Здолбунів. р-ну Рівнен. обл. — 09. 09. 1971, м. Хайфа, Ізраїль) — публіцист, церковний та громадський діяч. Закін. істор.-філол. факультет С.-Петер­­бур. університету (1907), де зблизився із засновником Рос. студент. хри­­стиян. руху (РСХР) П. Ніколаї. Відтоді вчителював у м. Гродно (Білорусь), однак 1913 на запрошення П. Ніколаї переїхав до Москви і присвятив себе служінню в РСХР. Як його представник М. відвідував ВНЗи Росії, брав участь у роботі Реліг.-філос. товариства ім. В. Соловйова, зустрічався з П. Флоренським. Від 1917 на антиреліг. диспутах обстоював позиції християнства. Був присутній як гість на Поміс. соборі РПЦ 1917–18. Викладав етику в Самар. університеті (РФ, 1919), організував дві неділ. школи для важковиховуваних дітей. 1920 на диспуті в Політех. музеї Москви виступав опонентом А. Луначарсь­кого. За свою діяльність неодно­разово був заарешт. орга­­нами ВЧК. 1923 після чергового арешту в Одесі висланий до Німеччини. Жив у м. Вільно (нині Вільнюс), друкувався у місц. газетах (1920–30-і рр.). Потім переїхав до Праги. Один із організаторів 1-го з’їзду РСХР у м-ку Пшеров (Чехо-Словаччина). 1930 емігрував до Палестини. Продовжував займатися християн. проповіддю як серед євр., так і серед араб. насел., організувавши кілька змішаних громад. Одночасно проповідував на радіо Монте-Карло. Автор низки розвідок («Крещение взрослых и православие», 1920; «Записки верующего», 1929; «Смысл жизни», 1939 та ін.), присвяч. відносинам християнства й юдаїзму, філософії В. Соловйова, частина з яких перекладена на іврит. Спів­працював із Лондон. біблій. товариством, здійснював коректуру укр. перекладу Біблії, вважаючи перекл. П. Куліша застарілим.

Завантажити статтю