Марченко Леонід Леонідович
МА́РЧЕНКО Леонід Леонідович (16. 01. 1938, Київ) — актор. Заслужений артист України (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. актор. відділ. театр. студії Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка (1961; кл. М. Крушельницького, П. Сергієнка) та театрозн. факультет Київ. інституту театр. мистецтва (1976). У 1961–63 — актор Київ. студії телебачення; від 1963 — Київ. ТЮГу на Липках. М. — актор яскравого комедій. обдарування; темпераментний, але може бути глибоко драм., лірич., безпосереднім і відкритим.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Префект («Оргія» Лесі Українки), Аркадій Калинович («Строк проживання скінчився» М. Варфоломєєва), Принц Клауч («Снігова королева» за Г.-К Андерсеном), Кречмар («Камера Обскура» В. Набокова), Художник («Метаморфози» С. Беккета, Е. Іонеско); у кіно — Жорка-одесит («Морська чайка», 1961, реж. Є. Брюнчугін), Куць («Лісова пісня», 1961, реж. В. Івченко), Бобошко («Вулиця тринадцяти тополь», 1969, реж. В. Іванов, А. Народницький), Савчук («В бій ідуть тільки “старики”», 1973, реж. Л. Биков), Міліціонер («Ральфе, здрастуй!», 1975, реж. М. Беліков, В. Сівак, В. Криштофорович), Рудий («Така вона, гра», 1976, реж. В. Попков, М. Малецький), Льоня Лавкін («Ати-бати, йшли солдати», 1976, реж. Л. Биков; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Лис («Сад Гетсиманський», 1993, реж. Р. Синько), Вампір («Прощання з Каїром», 2002, реж. О. Бійма; обидва — «Укртелефільм»), Петрович («Небесні родичі», 2012, т/с, реж. Б. Дробезко, «Kyivfilm»), Ілля Леонідович («Нюхач», 2013, т/с, реж. А. Литвиненко, «Film. UA»).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
