Марченко Леонід Леонідович
МА́РЧЕНКО Леонід Леонідович (16. 01. 1938, Київ — 31. 08. 2026) — актор. Заслужений артист України (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закінчив акторське відділення театральної студії Київського українського драматичного театру імені І. Франка (1961; кл. М. Крушельницького, П. Сергієнка) та театрознавчий факультет Київського інституту театрального мистецтва (1976). У 1961–63 — актор Київської студії телебачення; від 1963 — Київського ТЮГу на Липках. Актор яскравого комедійного обдарування; темпераментний, але може бути глибоко драматичним, ліричним, безпосереднім і відкритим.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Префект («Оргія» Лесі Українки), Аркадій Калинович («Строк проживання скінчився» М. Варфоломєєва), Принц Клауч («Снігова королева» за Г.-К Андерсеном), Кречмар («Камера Обскура» В. Набокова), Художник («Метаморфози» С. Беккета, Е. Іонеско); у кіно — Жорка-одесит («Морська чайка», 1961, реж. Є. Брюнчугін), Куць («Лісова пісня», 1961, реж. В. Івченко), Бобошко («Вулиця тринадцяти тополь», 1969, реж. В. Іванов, А. Народницький), Савчук («В бій ідуть тільки “старики”», 1973, реж. Л. Биков), Міліціонер («Ральфе, здрастуй!», 1975, реж. М. Беліков, В. Сівак, В. Криштофорович), Рудий («Така вона, гра», 1976, реж. В. Попков, М. Малецький), Льоня Лавкін («Ати-бати, йшли солдати», 1976, реж. Л. Биков; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Лис («Сад Гетсиманський», 1993, реж. Р. Синько), Вампір («Прощання з Каїром», 2002, реж. О. Бійма; обидва — «Укртелефільм»), Петрович («Небесні родичі», 2012, т/с, реж. Б. Дробезко, «Kyivfilm»), Ілля Леонідович («Нюхач», 2013, т/с, реж. А. Литвиненко, «Film. UA»).
Людина 