Марченко Сергій Миколайович

МА́РЧЕНКО Сергій Миколайович (21. 10. 1955, м. Здолбунів Рівнен. обл.) — кінорежисер, сценарист, фотохудожник, кінознавець. Канд. мистецтвознавства (2012). Член НСКінУ (2001). Закін. радіофіз. факультет Київ. університету (1977), курс кінорежисури кінофакультету Київ. інституту театр. мистецтва (1994; майстерня наук.-популяр. кіно В. Марченка, А. Серебреникова). Працював від 1976 з перервою у Київ. університеті: 1980–85 — молодший науковий співробітник каф. кріоген. та мікроелектроніки радіофіз. факультету Н.-д. сектору. Знімав з’їзди славістів (1983) та НРУ (1989), а також Л. Костенко у Чорноб. зоні під час Істор.-культурол. експедиції (1995–97). Асист. реж. Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка у стрічках «Кармелюк» (1985–86, реж. Г. Кохан), «Десь гримить війна» (1986, реж. А. Войтецький), «Грамотний» (1987, реж. С. Чернілевський). Створив слайд-фільми «Мальовнича Україна», «Камчатка», «Іван Козловський» (усі — 1980-і рр.), стрічки «Жнива», «Осінь весільна», «Ой на Івана, та й на Купала» (усі — 1990-і рр.). Перші (німі) кінороботи — «Чи не святі горшки ліплять» (1990), «Якби Ви вчились так, як треба» (1991). Реж. і співавтор сценарію стрічок «Лист без конверта» (91-а серія докум. циклу «Невідома Україна. Нариси нашої історії», 1993), «Відгомін забутого неба», «Вірський. Дух України» (обидва — 1998), «Поліські образки» (приз «За кращу режисуру неігрового кіно» фестивалю «Відкрита ніч», обидва — 2006), «Василь Цвіркунов. Лицар кіно» (2007), «Страта» (2008), «Як Джона Пола Джонса у козаки приймали» (2014). Від 1984 публікував фоторепортажі, дописи у ж. «Пам’ятки України», «Новини кіноекрана», «Україна», «Розбудова держави», «Українська культура», г. «Культура і життя», «Слово Просвіти», низці закордон. видань. Працює у Києві: від 2001 — в Університеті театру, кіно і телебачення: від 2003 — майстер курсу кіно- теледраматургів каф. кінорежисури та кінодраматургії, від 2013 — доцент; водночас від 2002 — викладач приват. Інституту екран. мистецтв; від 2015 — доцент Університету культури та мистецтв. Фото М. вміщені у народозн. кн. «Берегиня» (1987) і «Посвіт» (1988) В. Скуратівського, путівнику «Україна» (1993), зб. «Останнім шляхом Кобзаря» (1994), «Гуманітарна аура нації…» Л. Костенко (1999), «Національний заповідник “Софія Київська”» (2003), «Не окремо взяте життя» І. Дзюби (2013), «Володимирський собор» Д. Степовика (2015), «Ой ти, соловейко» Н. Матвієнко (2015; усі — Київ). Автор світлин проекту «Чорнобиль+20: Це наша земля — ми тут живемо», що демонструвався у Нью-Йорку (2006), Києві (2006, 2016), Харкові та Миколаєві (2007), Львові (2008). Досліджує відображення істор. матеріалу в пізнавал. кіно, типологію та методологію екран. творення історії, сучас. стан і проблеми розвитку медіа-освіти.

Рекомендована література

1. Стріха М. Що за життєвим поворотом? // Соц. культура. 1987. № 8;
   Google Scholar Internet
2. Хит­­ровська Л. Душа, закохана в рідну землю // РД. 1993. № 5.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю