МА́РЧЕНКО Сергій Микола­йович (21. 10. 1955, м. Здолбунів Рівнен. обл.) — кінорежисер, сценарист, фотохудожник, кіно­знавець. Канд. мистецтво­знавства (2012). Член НСКінУ (2001). Закін. радіофіз. факультет Київ. університету (1977), курс кінорежисури кінофакультету Київ. ін­ституту театр. мистецтва (1994; майстерня наук.-популяр. кіно В. Марченка, А. Серебреникова). Працював від 1976 з пере­рвою у Київ. університеті: 1980–85 — молодший науковий спів­робітник каф. кріоген. та мікро­електроніки радіофіз. факультету Н.-д. сектору. Знімав зʼ­їзди славістів (1983) та НРУ (1989), а також Л. Костенко у Чорноб. зоні під час Істор.-культурол. екс­педиції (1995–97). Асист. реж. Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка у стрічках «Кармелюк» (1985–86, реж. Г. Кохан), «Десь гримить війна» (1986, реж. А. Войтецький), «Грамотний» (1987, реж. С. Чернілевський). Створив слайд-фільми «Мальовнича Україна», «Камчатка», «Іван Козловський» (усі — 1980-і рр.), стрічки «Жнива», «Осінь весільна», «Ой на Івана, та й на Купала» (усі — 1990-і рр.). Перші (німі) кінороботи — «Чи не святі горшки ліплять» (1990), «Якби Ви вчились так, як треба» (1991). Реж. і спів­автор сценарію стрічок «Лист без конверта» (91-а серія докум. циклу «Неві­дома Україна. Нариси нашої історії», 1993), «Від­гомін забутого неба», «Вірський. Дух України» (обидва — 1998), «Поліські образки» (приз «За кращу режисуру неігрового кіно» фестивалю «Від­крита ніч», обидва — 2006), «Василь Цвіркунов. Лицар кіно» (2007), «Страта» (2008), «Як Джона Пола Джонса у козаки при­ймали» (2014). Від 1984 публікував фоторепортажі, дописи у ж. «Памʼятки України», «Новини кіноекрана», «Україна», «Роз­будова держави», «Українська культура», г. «Культура і життя», «Слово Просвіти», низці закордон. ви­дань. Працює у Києві: від 2001 — в Університеті театру, кіно і телебаче­н­ня: від 2003 — майстер курсу кіно- теледраматургів каф. кінорежисури та кінодраматургії, від 2013 — доцент; водночас від 2002 — викладач приват. Ін­ституту екран. мистецтв; від 2015 — доцент Університету культури та мистецтв. Фото М. вміщені у народозн. кн. «Берегиня» (1987) і «Посвіт» (1988) В. Скуратівського, путівнику «Україна» (1993), зб. «Остан­нім шляхом Кобзаря» (1994), «Гуманітарна аура нації…» Л. Костенко (1999), «Національний заповід­ник “Софія Київська”» (2003), «Не окремо взяте життя» І. Дзюби (2013), «Володимирський собор» Д. Степовика (2015), «Ой ти, соловейко» Н. Матвієнко (2015; усі — Київ). Автор світлин проекту «Чорнобиль+20: Це наша земля — ми тут живемо», що демонструвався у Нью-Йорку (2006), Києві (2006, 2016), Харкові та Миколаєві (2007), Львові (2008). Досліджує від­ображе­н­ня істор. матеріалу в пі­знавал. кіно, типологію та методологію екран. творе­н­ня історії, сучас. стан і про­блеми роз­витку медіа-освіти.