Маршалла план
МА́РШАЛЛА План — програма американської допомоги для відновлення і розвитку економіки країн Європи після Другої світової війни. 5 червня 1947 держ. секр. США Дж. Маршалл виступив із промовою в Гарвард. університеті, в якій сформулював осн. положення майбут. програми — стабілізація соц.-екон. ситуації в Зх. Європі та нормалізація екон. зв’язків. Окрім цього, США намагалися зміцнити свій вплив у Зх. Європі й включити у реалізацію плану Зх. Німеччину. Спочатку М. п. запропоновано всім державам Європи, включно із СРСР, що було спробою вивести зі сфери його впливу країни Центр.-Сх. Європи. 27 червня — 2 липня 1947 у Парижі відбулася нарада міністрів закордон. справ СРСР, Великої Британії, Франції, у ході якої рад. делегація відкинула будь-які форми міжнар. контролю економіки СРСР і країн Центр.-Сх. Європи. Єдина форма співробітництва, з погляду СРСР, — отримання амер. кредитів для повоєн. відбудови. Саме на Париз. нараді делегація СРСР відмовилася від участі у реалізації М. п. 12–15 липня 1947 у Парижі проведено Європ. екон. конф. за участі делегацій 16-ти європ. держав: Великої Британії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурґу, Швеції, Норвегії, Данії, Австрії, Ірландії, Ісландії, Греції, Туреччини, Португалії, Швейцарії. 16 квітня 1948 створ. Організацію європ. екон. співпраці, яка мала виробити спільну програму відновлення Європи. Формально реалізацію М. п. розпочато після ухвали 31 березня 1948 Конгресом США «Закону про економічну співпрацю». Він передбачав щорічне виділення певної суми на відбудову Європи (на перший рік асигновано 5,3 млрд дол.). Для керування реалізацією М. п. організовано Адміністрацію екон. співпраці на чолі з впливовим амер. підприємцем П. Хоффманом. Допомогу надавали у формі безвідплат. субсидій і позик з федерал. бюджету США. Заг. сума асигнувань від квітня 1948 до грудня 1951 склала бл. 12 млрд дол. довгострок. позик, які згодом були повернені. Осн. частка припадала на Велику Британію (3,2 млрд), Францію (2,7 млрд), Італію (1,5 млрд) і Німеччину (1,4 млрд). 27 вересня 1950 президент США опублікував законопроект про додатк. й надзвич. асигнування, в якому, зокрема, зазначалося, що країни, які передають СРСР матеріали, що становлять загрозу для США, позбавляються допомоги. Для нагляду за цим ще 1949 створ. Координац. комітет із контролю за експортом стратег. матеріалів, обладнання, технологій у соціаліст. країни. М. п. допоміг економіці країн-реципієнтів зрівнятися за осн. параметрами з довоєн. рівнем, при цьому обсяг пром. виробництва перевищив довоєн. на 15 %. 10 жовтня 1951 Конгрес США прийняв «Закон про взаємне забезпечення безпеки», який фактично замінив М. п., що офіційно припинив своє існування 30 грудня 1951.
Рекомендована література
- Аллен Д. План Маршалла. План восстановления или военный план? / Пер. с англ. Москва, 1949;
- A. S. Milward. The reconstruction of western Europe, 1945–1951. Berkeley; Los Angeles, 1984;
- J. L. Gaddis. The Cold War: a new history. New York, 2005;
- Крушинський В. Ю., Манжола В. А. Міжнародні відносини та світова політика. 1945–1980. Дати. Події. Факти: Навч. посіб. К., 2007.
Завантажити статтю
