Масаж

МАСА́Ж (від франц. masser — роз­тирати) — сукупність при­йомів механічної і рефлекторної дії на тканини й органи людини у ви­гляді роз­тира­н­ня, тиску, вібрації, що проводять на поверх­ні тіла як руками, так і спеціальними апаратами через повітряне, водне або інше середовище з метою досягне­н­ня лікувального або іншого ефекту. Зовн. по­дразне­н­ня спри­ймаються рецепторами шкіри та мʼязів, а також рефлектор. точками і пере­даються до ЦНС. Потік імпульсів, залежно від техніки і при­йомів М., може стимулювати і під­вищувати тонус ЦНС, або, навпаки, чинити на неї дію, що роз­слабляє. При цьому активізується кровотік і лімфотік, що позитивно впливає на діяльність усіх фізіол. систем організму. За­стосува­н­ня масаж. олій певного складу й спрямованості може посилювати зга­дані вище дії на потріб. ділянках тіла. Неможливо від­дати пере­вагу тим або ін. народам в авторстві винаходу М. Він зароджувався та роз­вивався одночасно в різних країнах і континентах. Первісно М. існував у ви­гляді простого роз­тира­н­ня та по­гладжува­н­ня. Древні ас­сирійці, перси, єгиптяни за­стосовували його з лікувал. і оздоров. метою. Тривалий час М. залишався поза медициною. На поч. 19 ст. швед. лікар П.-Г. Лінґ першим в Європі почав сер­йозно ви­вчати його вплив на людину. Нині терміном «М.» по­значають лікувал. і оздоров. засіб у ви­гляді системат. ручних при­йомів: по­гладжува­н­ня, роз­тира­н­ня, роз­минки, биття і вібрації або струси. Роз­різняють лікувал., спорт., гігієн. і косметич. М. За видом викона­н­ня поділяють на ручний та апаратний. Нині його використовують як у процесі лікува­н­ня, так і реабілітації хворих. Серед протипоказань до за­стосува­н­ня — гострі гарячкові стани, кровотечі і схильність до них, гнійні процеси будь-якої локалізації, захворюва­н­ня шкіри та її придатків. В Україні існує традицій. М. «Правиця» — від­роджена система козац. масаж. технік: оздоров., лікувал. та гартівних. Це комплекс масаж., гімнаст., дихал. та енергет. вправ, з викори­ста­н­ням цілющих трав. Її за­стосовували з оздоров. метою, для лікува­н­ня різних недугів, а також для загартовува­н­ня тіла та духу воїна, його гармоній. фіз. і духов. роз­витку. Нині виділяють такі напрями викори­ста­н­ня «Правиці»: оздоров., оздоровчо-лікувал., лікувал., гартів., оздоровчо-гартів., лікувал.-гартівний.

Завантажити статтю