Масикевич Омелян Сидорович

МАСИКЕ́ВИЧ Омелян Сидорович (псевд.: Вуйко Омелько, О. Жучок; 08. 01. 1914, с. Неполоківці, нині смт Кіцман. р-ну Чернів. обл. — 2003, Москва) — журналіст, поет, публіцист, пере­кладач, бібліо­граф. Брат О. Масикевича. Закін. Чернів. університет. Восени 1941 мобілізов. до румун. армії, але за станом здоровʼя його звільнено від військ. служби. 1942–44 жив у Галичині й Польщі. Працював у теле­граф. агентстві «Теле­прес» (Краків), ред. щоден­ника «Український шлях» (Ві­день). Починав як дит. письмен­ник, публікувався у дит. ж. «Українська ластівка» (1933–37) та «Малі друзі» (1940–43). Публіцист. та художні твори друкував у г. «Само­стійність» (1936), у вид. «Земля», «Краківські вісті», «Львівські вісті», «Холмська земля» (1942–44; у 1943–44 — спів­ред. тижневика). Ви­ступав під псевд., засуджував толерантно-угодів. позиції буковин. вид. щодо окупац. румун. уряду, симпатизував укр. націоналістам. За словами Олега Ольжича, твори М. та його брата Ореста від­ображали ідею «новітньої націоналістичної духовости героїчного типу». 22 квітня 1945 за політ. по­гляди та під­тримку ОУН у Відні був затриманий спів­роб. НКВС. 20 місяців пере­бував під слідством. За звʼязки із «бурж. націоналістами», такими як митрополит Іларіон (Огієнко), С. Гординський, Л. Лепкий, Р. Купчинський, І. Зілинський та ін., М. засланий на Колиму, де від­був 8 р. (1947–54) на спец. поселен­ні. Після поверне­н­ня 1954–58 проживав у м. Кременець Терноп. обл., працював у краєзн. музеї. Кер. літ.-мист. студії, чл. Терноп. обл. літ. обʼ­єд­на­н­ня. Друкувався у рай. та обл. ЗМІ. Від 1958 — у Москві. 1959–85 — ред. та гол. бібліо­граф Всесоюз. б-ки іноз. літ-ри. Вірші та поеми, стат­ті і рец. публікував в укр. вид. — «Літературній газеті», ж. «Жовтень» та ін., перекл. — у ж. «Всесвіт». Пере­кладав з румун., монгол., япон., афр. мов. Автор кн. перекл. «Місяць на Фудзі. 100 японських хокку» (1971), а також словників та низки моно­графій з питань бібліо­графії; один з пере­кладачів і упорядників антологій «Молдавська радянська поезія» (1975), «Поезія Африки» (1983), «Поклик. Із світової поезії ХХ сторіч­чя» (1984; усі — Київ). Спів­укладач довід­ників «Словарь сокращений. Слова и словосочетания на иностран­ных европейских язы­­ках в каталогизации и библио­графическом описаний» (1970), «Справочная книга кор­ректора и редактора» (1974; обидва — Москва). Видав роз­відку «Шипинська земля: причинки до історії Буковини» (Чц., 1997). Один із фундаторів укр. товариства «Славутич» (поч. 1990-х рр.). Почес. чл. Укр. істор. клубу в Москві (1996).

Літ.: Ольжич О. Не­знаному воякові. К., 1994; Романець О. Вуйко Омелько // Ластівка. 1997. № 1–4; Суховерський М. Мої спогади. К., 1997; Мусієнко О. Брати Масикевичі: зневажені і забуті // ЛУ. 2000, 18 трав.; Маланчук О. Бра­т­тя із Шипинської сторінки // Час. 2000, 24 листоп.; Масикевич Омелян Сидорович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: слов.-довід. Чц., 2005.

Л. Є. Василик

Завантажити статтю