Маслов Василь Іванович
Визначення і загальна характеристика
МА́СЛОВ Василь Іванович (21. 12. 1884 (02. 01. 1885), м. Ічня, нині Черніг. обл. — 22. 03. 1959, Київ) — літературознавець, історик. Брат С. Маслова. Кандидат філологічних наук (1944), професор (1945). Закін. Прилуц. гімназію (нині Черніг. обл., 1903), Університет св. Володимира у Києві (1909), де був залишений для підготовки до професор. звання на каф. російської мови і словесності. 1913–14 склав магістер. іспити. 1915–20 — приват-доцент Київ. університету; водночас від 1917 — приват-доцент Вищих жін. курсів; також викладав рос. мову та літературу в 2-й і 4-й г-зіях; 1920–27 — викладач Прилуц. пед. технікуму; від 1927 — зав. Прилуц. окруж. музею. Заснував «Відділ культурних робітників Прилуччини», в якому були представлені матеріали про Т. Шевченка, Є. Гребінку, М. Маркевича, М. Костомарова, Г. Ґалаґана; створив і очолив музейну секцію з метою вивчення історії й культури Прилуччини; для поповнення фондів 1928 здійснив поїздки до Ленінграда (нині С.-Петербург) і Москви (загалом відібрано 271 експонат — речі для відділів малярства, різьбярства, бронзи, меблів, кераміки й приклад. мистецтва). 1929 через наклеп знятий з посади, однак завдяки клопотанню О. Новицького та В. Перетца поновлений на роботі. 1930 повернувся до Києва. Відтоді — науковий співробітник Фольклорно-етногр. комісії ВУАН, після її реорганізації — Інституту історії матеріал. культури ВУАН; від 1937 — в. о. професор кафедри рос. літ-ри Київ. пед. інституту; від 1944 — у Київ. університеті: від 1946 — доцент Основний напрям наукових досліджень — життя і творчість К. Рилеєва, стосунки О. Пушкіна з декабристами. У Прилуках встановлено пам’ятник М. (скульптор О. Радзевич), його ім’ям названо музей.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Библиографические заметки. К., 1911; 1913; Литературная деятельность К. Ф. Рылеева. К., 1912; Начальный период байронизма в России: Критико-библиогр. очерк. К., 1915; Оссианизм Карамзина. Прилуки, 1928; М. А. Маркевич. Прилуки, 1929; Рільниче знаряддя і техніка доби феодалізму за матеріалами Райковецького городища. [Б. м.], 1935; Рибальське знаряддя феодальної доби на Середньому Придніпров’ї. [Б. м.], 1936; Українська етнографія першої половини XIX ст. // Наук. зап. Інституту історії матеріал. культури ВУАН. Кн. 2. К., 1937; До питання про народність М. Ю. Лермонтова. [Б. м.], 1939; Народність і фольклор у декабристів. [Б. м.], 1941; Пушкин и декабристы. К., 1951; Неизданный роман П. П. Билецкого-Носенко «Зиновий Богдан Хмельницкий» (1829 г.) // Наук. зап. Київ. університету. 1954. Т. 13, вип. 2.
- Державний архів
- Інститут рукопису НБУВ. Ф. 243; Арх. Київ. університету. 1959 р., спр. 306, арк. 60.