Маслов Микола Васильович
МА́СЛОВ Микола Васильович (04. 05. 1880, м. Лубни, нині Полтав. обл. — 1942, Казахстан) — громадсько-політичний діяч. Батько Л. Маслова. Закін. С.-Петербур. університет. Під час навч. належав до Укр. студент. громади, за що позбавлений права проживати на батьківщині. Займався адвокат. практикою у С.-Петербурзі, в роки 1-ї світової війни учителював у Києві та Житомирі. Після Лютн. революції 1917 — представник УЦР у Борщів. пов. на Тернопільщині; згодом — директор канцелярії Малої ради УЦР; 1919 — директор департаменту уряду УНР. 1920 емігрував до Польщі. Мешкав у Луцьку, до 1930 очолював департамент с.-г. техніки в місц. адміністрації; 1931–37 — держ. управитель маєтку Луцького православ. братства Чесного Хреста. 1928 обраний сенатором сейму Польщі від Волині, залишався ним до 1935. Водночас брав активну участь у громад. і культ.-осв. житті Луцька, зокрема був віце-президентом і президентом (до 1936) Укр. клубу «Рідна хата», співзасн. (1931) та одним із очільників Волин. укр. об’єдн. і Товариства прихильників православ. освіти й охорони традицій православ. віри ім. митрополита Петра Могили, президентом (від 1931) Волин. укр. театр. товариства, головою Волин. громад. комітету допомоги голодуючим у Рад. Україні (1933) й Товариства ім. Лесі Українки (від 1936). Після встановлення на тер. Зх. України рад. влади у вересні 1939 заарешт. органами НКВС, помер на засланні.
Рекомендована література
- Колосок Б. В. Нові факти біографії Леоніда Маслова // КС. 1997. № 5;
- Гаврилюк О. Н. Питання вивчення і збереження української культурної спадщини у діяльності Леоніда Маслова // Істор. арх. Наук. студії: Зб. наук. пр. М., 2008. Вип. 1;
- Одне надійне життя… (до 100-річчя від дня народження Леоніда Маслова). Лц., 2009.
Завантажити статтю
Людина 
