Масляк Ярослав Іванович
МАСЛЯ́К Ярослав Іванович (псевд. — Грицько Волокита; 14. 02. 1909, м. Бережани, нині Терноп. обл. — 17. 07. 1996, м. Сідней, Австралія) — письменник, театральний і громадський діяч. Член НТШ, Об’єдн. укр. письменників «Слово». Закін. Львів. гімназію (1929). Навч. у фотогр. школі при Львів. університеті. За приналежність до ОУН був ув’язн. у Львові в тюрмі «Бригідки» та у таборі в Березі Картузькій (нині м. Береза, Білорусь). 1940–44 працював в Укр. допомог. комітеті Кракова та Ярослава (нині Підкарп. воєводства, Польща); 1944–45 — у тижневику «Земля» (м. Плауен, Німеччина). Кер. укр. табор. театрів у Мангаймі та Ельванґені (1946; обидва — Німеччина). Від 1949 — у Сіднеї. Від 1957 — керівник Гуртка прихильників сцени; 1974–85 — засн., худож. кер. та реж. мандрів. театру малих форм «Летюча естрада». Автор зб. проз. і драм. творів «Дар любові» (Мельбурн, 1983), рец. та фейлетонів у часописах «Вільна думка» (Сідней), «Церква і життя», «Новий обрій» (обидва — Мельбурн), «Нові Дні» (Торонто). Написав і поставив комедію «Моя дочка Шкаралупа» (1952), п’єсу з часів УПА на 1 дію «Стежа зв’язку» (1967) та п’єсу для дітей «Найкраща мати» (1970). Співпрацював з укр. ж. «Вільна думка», «Альманахом укр. життя в Австралії» та ін. часописами.
Завантажити статтю
Людина 
