Мигович Іван Іванович
Визначення і загальна характеристика
МИГО́ВИЧ Іван Іванович (17. 09. 1942, с. Мала Мартинка, нині Сваляв. р-ну Закарп. обл.) — філософ, політичний діяч. Доктор філософських наук (1986), професор (1995). Народний депутат України (1998–2002, 2002–06). Член НСЖУ (1962). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1969). Відтоді — на комсомол. і парт. роботах; водночас — викладач Київ. пед. інституту (1974–79); в Ужгороді: 1992–96 — завідувач відділу соц. проблем Карпат. регіону Інституту соціології НАНУ; водночас від 1993 — в Університеті: професор кафедри політології, 1996–2003 — завідувач кафедри соц. роботи. У ВР України 3-го та 4-го скликань — чл. фракції КПУ, голова підкомітету з питань біженців, міграції та у зв’язках з українцями, які проживають за кордоном, Комітету з питань прав людини, нац. меншин і міжнац. відносин. Наукові дослідження: релігієзнавство, етнополітика, культурологія, проблеми сучас. політ. розвитку України. Уклав посібники «Основи соціології» (1994; 1996), «Соціальна робота: Вступ до спеціальності» (1997; усі — Ужгород), підручник «Теоретичні засади соціальної роботи» (К., 2003; 2005; усі — співавт.).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Релігія і церкви в нашому краї. Уж., 1993; Соціальне самопочуття і ціннісні орієнтації закарпатців. 1994 (співавт.); Карпатами поріднені: Нарис етнополіт. історії і сучас. стану укр.-словац. взаємин. 1997 (співавт.); Слово за русинів. 1999 (співавт.); Закарпатський соціум: етногр. аспект. Уж., 2000 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
