МИГУ́ЛІН Володимир Васильович (26. 06. 1892, Харків. губ. — ?) — громадсько-культурний діяч. Закін. Харків. духовну семінарію, Харків. університет, Тифліс. школу прапорщиків (нині Тбілісі, 1916). Учас­ник 1-ї світової вій­ни. 1919 — адʼю­тант 1-го Укр. далекосх. новозапороз. куреня Вільного козацтва (м. Владивосток, Росія). Організатор видавництва «Сяйво» у м. Ніко-льськ-Ус­сурійський (нині Ус­сурійськ, РФ, 1920), реж. і уповноважений (твор. псевд. — Любін) 1-го Далекосх. товариства укр. артистів (1920–21), голова Нікольськ-Ус­сурій. від­ділу Укр. далекосх. кра­йового ко­оперативу «Чумак», голова Укр. нац. комітету в Нікольську-Ус­сурійському та ред.-видавець місц. г. «Зоря» і «Українське життя» (1921). Після встановле­н­ня на Приморщині рад. влади 1922 ви­їхав до Маньчжурії. За­ймався приват. лікар. практикою в м. Харбін, від 1936 — у м. Ціндао (нині обидва — Китай). Був головою філії товариства «Просвіта» (від 1937) й Укр. громади у Ціндао, ред. г. «На Далекому Сході», брав участь в укр. ви­ставах. 1942 через напади з боку пред­ставників т. зв. рос. білої еміграції залишив Ціндао і ви­їхав до м. Барим (Китай). Подальша доля неві­дома.