Мигулін Петро Петрович

Визначення і загальна характеристика

МИГУ́ЛІН Петро Петрович (12(24). 08. 1870, Харків — 16. 10. 1948, м. Ніцца, Франція) — економіст. Доктор фінанс. права (1901), професор (1901). Закін. Харків. університет (1893). У 1894–96 вивчав екон. побут, політ. і фінанс. системи Франції, Великої Британії, Швейцарії, Австро- Угорщини. Від 1897 працював у Харків. університеті: від 1901 — професор кафедри фінанс. права; від 1911 — ординар. проф. однойм. каф. С.-Петер-бур. університету; водночас від 1907 — чл. ради Гол. упр. з питань землеустрою та землеробства; від 1908 — чл. Особл. вищої комісії для всебіч. вивчення залізнич. справи; від 1914 — чл. ради мін-ва фінансів Рос. імперії. Редагував і видавав ж. «Экономист России» (1909–12) і «Новый экономист» (1913–17). Досліджував історію фінансів, теорію держ. кредиту, аграрне питання. Обстоював необхідність пріоритету податк. дже-рел держ. доходів перед уряд. запозиченнями та додатк. емісією, виступав проти абсолют. ліквідації держ. кредиту й обґрунтовував переваги казен. банків перед приватними, що діяли без будь-якого уряд. нагляду й розорювали вкладників; водночас вказував на необхідність децентралізації банків, розвитку комерц. кредиту, засуджував практику повернення вкладів за рахунок заг.-бюджет. ресурсів. Запропонував програму аграр. перетворень, що передбачала відродження с. господарства шляхом реалізації комплексу реформ, зокрема спря-мування в аграрну сферу іноз. інвестицій та кредитів, а також доходів від госп. діяльності держави; зміцнення селян. приват. власності на землю. Після Лютн. революції 1917 залишив викладац. діяльність і зосередився на роботі в комітетах й комісіях, утворених Тимчас. урядом. Від 1918 — на еміграції.

Завантажити статтю