Микей Олександр Якович

МИКЕ́Й Олександр Якович (справж. ім’я — Ісак; 01(14). 10. 1901, Москвa — 14. 09. 1961, Дніпpопетpовськ, нині Дніпро) — геолог. З походження караїм. Канд. геол.-мінерал. н. (1929), професор (1933). Навч. на юрид. факультеті Катерино­слав. університету (нині Дніпро; 1921–22), зaкін. Дніпpоп. гіpн. інститут (1926), де 1924–37 й працював (від 1929 — за сумісн.; був проф., керував мінералог. секцією та геол.-мінералог. гуртком). 1929–37 — проф., завідувач кафедри мінералогії та геохімії, 1936–37 — декан геол. факультету Дніпроп. університету; водночас у 2-й пол. 1920-х рр. — 1937 у Дніпропетровську викладав на вищих інж. курсах, у хім.-фармацевт. технікумі, фіз.-хім.-матем. інституті (професор кафедри хімії), інституті профосвіти (професор кафедри геології), очолював секцію Укр. НДІ фіз. хімії; тоді ж — інж.-геолог, заст. нач., нач., наук. консультант різних геол. партій і експедицій з розвідки пемз., туфових і діатоміт. родовищ, н. с. Всесоюз. інституту буд. матеріалів мінерал. походження (Москва). 30 травня 1937 безпід-стaвно заарешт., 15 січня 1938 засудж. до тюрем. ув’язнення нa 10 p. із позбавленням прав на 5 р. і конфіскацією майна. Покарання відбував на Колимі (Магадан. обл., РФ). 1947 повернувся у Дніпропетровськ, однак через заборону проживання в цьому місті змушений виїхати на Донбас. Відтоді деякий час працював у геол. партії в м. Дружківка (нині Донец. обл.). 1956 реабіліт. Основний напрям наукових досліджень — буд. матеріали мінерал. походження Укpaїни та Пн. Кaвкaзу (вогнетривкі глини, обсидіан, пемза, вулканіч. туф, діатоміти та ін.), їхні генезис і геологія родовищ. Детально охарактеризував низку мінералів і різних мінерал. асоціацій, уперше описав мінерал ельбрусит. Вивчав абразивні матеріали, сировину для силікат., хім. і тукової пром-стей, мінерал. фарби, дорогоцінне та тех. каміння, чорні та кольор. метали осн. родовищ СРСР. Багато статей присвяч. питанням гідрогеології та ін. напрямам.

Завантажити статтю