Микитей Григорій
МИКИТЕ́Й Григорій (10. 10. 1888, с. Городище Королівське, нині Городище Жидачів. р-ну Львів. обл. — 28. 02. 1945, м. Бад-Ішль, Австрія) — педагог, громадсько-політичний діяч, дипломат. Закін. філос. факультет Віден. університету. В травні–листопаді 1918 — співроб. посольства Австро-Угорщини в Українській Державі (Київ); 1919 — нач. пресової квартири Начал. команди УГА, ред. фронт. г. «Стрілець»; у жовтні–грудні 1919 — голова дипломат. місії УНР і ЗУНР у Королівстві сербів, хорватів і словенців (подав у відставку на знак незгоди з курсом С. Петлюри й А. Лівицького щодо укладення військ.-політ. союзу з Польщею). 1920–23 — співроб. секретаріату закордон. справ уряду ЗУНР в екзилі (Відень). За сприяння митрополита Андрея Шептицького повернувся до Львова. Учителював, 1924 обраний головою «Учительської громади». 1925–30 — ред. тижневика «Рада»; водночас 1925–28 — чл. редколегії ж. «Українська школа». 1941–44 — куратор серед. шкіл, викл. Львів. інституту рад. торгівлі. Працював над дис. «Порівняльні сполучники в українській мові». Серед публікацій — «До історії міжнародних взаємин нашого товариства» // «Двадцятьп’ять-ліття товариства “Учительська громада”: Ювілейний науковий збірник» (Л., 1935), «У місії до Югославії» // «Дипломатія УНР та Української Держави в документах та спогадах сучасників» (т. 1, К., 2008).
Рекомендована література
- Футулуйчук В. Українська Галицька Армія. Військово-патріотичне виховання та вишкіл (1918–1920 рр.). Д.; Л., 2000;
- Гелей С. Львівська комерційна академія: Нарис історії. Л., 2008.
Завантажити статтю
Людина 
